Елементи доказування у цивільному судочинстві та нотаріальному провадженні

Анотація

Статтю присвячено дослідженню у порівняльному аспекті процесу доказування у цивільному судочинстві та нотаріальному провадженні, специфічних рис елементів доказування у нотаріальному процесі, особливостей правил визначення фактичного матеріалу, що підлягає встановленню при вчиненні конкретної нотаріальної дії, та подання доказів на їх підтвердження.

Висвітлюється сутність наукової дискусії процесуалістів щодо визначення поняття доказування, його елементів та суб’єктів, обов’язків доказування. На підставі аналізу висловлених у науці цивільного процесуального права позицій авторів, що обґрунтовують протилежні підходи до зазначених питань, визначається, що підґрунтям цієї наукової дискусії є розбіжності поглядів на суд як суб’єкт доказування.

Визнається, що наповнення термінів «доказування» та «доведення» різним змістом не представляється переконливим, не базується на чинному процесуальному законодавстві і не відповідає інтересам правозастосовної практики.

Доводиться, що виключення суду з суб’єктів доказування (навіть стосовно такого елементу як збирання доказів) суперечить правилам доказування, закріпленим у чинному цивільному процесуальному законодавстві.

Висновується, що цивільному судочинству властиві такі елементи доказування як вказівка на факти, визначення доказів, збирання доказів, дослідження доказів, оцінка доказів. При цьому склад суб’єктів доцільно визначати не для усього процесу доказування в цілому, а окремо для кожного із зазначених елементів. Наприклад, суд не є суб’єктом подання доказів, але є суб’єктом дослідження та оцінки доказів.

Доказування у нотаріальному процесі розглядається як процесуальна діяльність нотаріальних органів та заінтересованих суб’єктів нотаріального провадження, спрямована на встановлення юридичних фактів, необхідних для постановлення законного та обґрунтованого нотаріального акта.

Обґрунтовується, що встановлення наявності або відсутності певних юридичних фактів, з якими пов’язана можливість застосування відповідної норми, здійснюється лише в межах процесу доказування, за особливими правилами, що передбачають права та обов’язки суб’єктів нотаріального провадження щодо подання, дослідження та оцінки доказів, і мають суттєві відмінності від подібних правил у цивільному процесі внаслідок безспірного характеру нотаріальної діяльності.