Теорія нації у науковій концепції Лева Ребета

Анотація

У статті проаналізовано життєвий і творчий шлях Л. Ребета, його загальнотеоретичні погляди про становлення та розвиток нації. Значну увагу приділено характеристиці ґрунтовних наукових праць Л. Ребета з теорії та історії української нації, зокрема: «Формування української нації»; «Теорія нації»; «Походження українців, росіян, білорусів у світлі сучасних совєтських теорій»; «Світло і тіні ОУН» та ін.

Показано, що у своїй науковій концепції про становлення та розвиток нації Лев Ребет детально розглядав причини упадку, господарської та культурної ізоляції української спільноти за часів Золотої Орди, аналізував причини територіальної роздробленості українських князівств та визначив значення Галицько-Волинської держави для продовження державного життя українського народу. На історичних прикладах Л. Ребет визначив неґативні впливи на українське населення в умовах литовської та польської окупації українських земель. Л. Ребет слушно зауважував, що під час відродження українського народу важливу роль відігравали релігія і православна віра, які протиставлялися католицизму і ополяченню та стали носіями української традиції та формуванню національної свідомості. Саме українське міщанство, частина дрібної шляхти та ремісники виявились носіями культури та державницьких традицій. Однак, тільки незалежна українська військова козацька верства стала тією військово-організаційною силою, яка швидко набирала рис національної держави, а в добу гетьманування Богдана Хмельницького завдяки військовим та політичним успіхам козаків постала одна із наймогутніших на той час Українська держава, яка відіграла визначну націотворчу роль і впродовж кількох років на її території «кристалізувалась українська спільнота, зближаючись до вищого типу – до нації», в якій основною політичною силою було козацтво.

У статті розкрито, що Л. Ребет в своїх працях розглядав націоналізм як ідеологію, яка має бути заснована на почуттях національної гідності, самоповазі та національній свідомості. Л. Ребет переконливо доводив у своїх працях, що український народ має право на політичне самовизначення і створення власної держави. Л. Ребет вважав, що для побудови власної держави, насамперед, необхідно спочатку підвищити національну свідомість та культуру народу. На думку Л. Ребета, для цього необхідно українському народові повернутися до своїх національних коренів, до власної історії та культури, щоб зберегти та утвердити свою національну ідентичність. Політичні погляди Л. Ребета є актуальними і для сучасної України, зокрема його розуміння сутності націоналізму. Л. Ребет справедливо зазначав, що націоналізм як ідеологія має бути заснована на принципах національної свободи, самовизначення, самоврядування, рівності, справедливості та відповідальності. У своїй науковій концепції Лев Ребет наголошував на важливості збереження української культури та мови, на збереженні національної ідентичності українців. Націоналізм повинен бути демократичним та соціальним. Він прагнув до створення національно-визвольної організації, яка би об’єднала різні верстви населення та працювала на користь всього українського народу. Л. Ребет віддавав перевагу створенню національної державності, але вважав, що джерелом влади в державі має бути народ, а не політична еліта. Особлива актуальність поглядів Л. Ребета на важливість моральних чеснот та культурних цінностей, таких як свободолюбство, справедливість, чесність, працьовитість, творчість, традиції, релігія та мова. Л. Ребет вважав, що ці цінності є важливими для українського та інших народів.