Доступ до правосуддя як елемент правовладдя у сучасній демократичній державі

Анотація

У статті розглядається доступ до правосуддя як елемент правовладдя у сучасній демократичній державі. Деталізується питання щодо закріплення доступу до правосуддя у законодавчій практиці країн. Аналізується практика, де доступ до правосуддя розглядається як можливість будь-якої зацікавленої особи безперешкодно звернутися до суду і брати участь у судовому процесі на всіх його стадіях. Наголошується, що такий доступ передбачає собою доступ до національних і міжнародних систем правосуддя. Це суттєво сприяє здатності особи захищатися від посягань на її права, відшкодуванню шкоди, що завдана правопорушеннями та власного захисту у кримінальних провадженнях. Доводиться, що доступ до правосуддя все більше входить до міжнародної та національної практики держав і починає займати вагоме місце в організації та функціонуванні судової влади. Констатується, що на сьогоднішній день поняття доступ до правосуддя не має єдиного підходу щодо його розуміння у колах наукового співтовариства. Розробка даного питання відбувається значний проміжок часу. Тривалі дискусії дають підстави засвідчити, що доступ до правосуддя є надзвичайно широким поняттям, яке можна виокремити як окрему концепцію, принцип або право. Наголошується, що у цьому контексті надзвичайно важливим є наголос саме на механізмах захисту прав людини, тобто його застосування до тих категорій населення, які не мають можливості та ресурсів для звернення до суду. З огляду на це надзвичайно важливо на практиці застосовувати принцип рівності перед судом. Це дасть можливість забезпечити усім учасникам процесу рівний доступ на судовий розгляд. Аналізується міжнародний досвід доступу до правосуддя та його узагальнення у юридичній практиці. Зазначається, що міжнародне право виокремило важливу складову доступу до правосуддя, котра полягає у праві на доступ до міжнародних механізмів забезпечення захисту прав людини. Наголошується, що система правосуддя може послуговуватися нормами міжнародного права у тому числі й антидискримінаційними нормами. Ключовим у цьому процесі є забезпечення доступу до правосуддя, що являється важливою підвалиною для укладання міжнародних договорів та ефективного функціонування міжнародних організацій з прав людини.