Історія розвитку інституту зловживання правом в державах романо-германської правової сім’ї

Анотація

У статті проведено історичний аналіз інституту зловживання права в державах романо-германської правової сім’ї. Зокрема, за допомогою використання сукупності філософсько-світоглядних, загальнонаукових, спеціально-наукових методів (передусім, діалектичного, історико-правового та порівняльно-правового) та принципів наукового пізнання, проаналізовано еволюцію теоретичних уявлень про зловживання правом, їх закріплення у законодавстві та практичну реалізацію у окремих державах романо-германської правової сім’ї (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Франція).

Аргументовано, що сучасні уявлення про зловживання правом ґрунтуються на положеннях римського права. Проаналізовано теоретичні підходи до зловживання правом, що містяться у працях провідних європейських вчених-юристів (А. Біндера, Т. Гейзе В. Ермана, Л. Дюгі, В. Зіберта, В. Роберто та інших). На основі порівняльного аналізу нормативно-правових актів, що регулюють питання зловживання правом (Німецького цивільного уложення, Австрійського цивільного уложення, Цивільних кодексів Швейцарії, Іспанії та Франції) виявлено характерні особливості та загальні тенденції законодавчого закріплення категорії «зловживання правом» в державах романо-германської правової сім’ї.

Встановлено, що теоретичні підходи до розуміння категорії «зловживання правом» найбільш активно розвивалися вченими у Німеччині та Франції. Зокрема, розроблено загальні підходи до сутності та особливостей зловживання правом, запропоновано механізми протидії шкідливому здійсненню права тощо. Разом з тим, законодавство Німеччини, Австрії, Швейцарії, Іспанії та Франції використовує також досвід інших держав, трансформуючи його через власну культуру та традиції. Цим зумовлені певні особливості законодавчого закріплення неприпустимості зловживання правом.

Зроблено висновок, що завдяки існуванню у державах романо-германської правової сім’ї загальної заборони на зловживання правом, у юридичної науки з’явилася можливість досліджувати не лише конкретні випадки недобросовісного здійснення права, але й феномен зловживання правом в цілому.