Захист персональних даних в мережі Інтернет

Автор(и)

  • Ю. Я. Самагальська кандидат юридичних наук, доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету ім. І. Франка, Україна https://orcid.org/0000-0001-7313-8623

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.2.41

Ключові слова:

інформація, захист інформації, право на приватність, бази даних, конфіденційна інформація, політика конфіденційності, чутливі персональні дані, право на забуття, цифрове середовище, цифрові права

Анотація

В процесі щоденної комунікації особи передають та отримують велику кількість інформації. Так, звичне відвідування веб-сайту вже може надавати його власнику інформацію щодо його користувачів (файли cookie). А реєстрація, купівля товарів надасть власнику конфіденційну інформацію про особу. З огляду на це, виникла необхідність захистити фізичну особу та врегулювати окремий підвид такої інформації під назвою «персональні дані» з метою забезпечити особі право на невтручання в особисте життя у зв’язку з їх обробкою.

Поняття «персональні дані» не є новим для України, адже Закон «Про захист персональних даних» був прийнятий ще у 2010 році, проте практика його застосування свідчить про те, що суб’єкти відносин, пов’язаних із персональними даними, трактують його досить поверхнево. Так, володільці та розпорядники персональних даних формально, без уточнення мети і способу обробки, повідомляють суб’єкту персональних даних, що його персональні дані будуть оброблятись. А суб’єкти персональних даних надають таку згоду, не читаючи порядок обробки персональних даних та політики конфіденційності. Ймовірність, що бази персональних даних суб’єктів будуть видалені після припинення правовідносин з їхнім володільцем чи розпорядником є доволі мала. Через неналежний захист та контроль бази персональних даних є постійними об’єктами зливів та викрадень, що в свою чергу, сприяє іншим правопорушенням, особливо в мережі Інтернет.

В даній статті приділена окрема увага дослідженню збору персональних даних на веб-сайтах українських політичних партій, адже ці персональні дані в розумінні законодавця є особливими (чутливими) і їх обробка мала б здійснюватися ще більш прискіпливо. В умовах військового стану витік таких персональних даних прихильників певної політичної сили може становити для них фізичну небезпеку.

З огляду на це, автор робить висновок про необхідність приведення національного законодавства про захист персональних даних до вимог Загального регламенту про захист даних ЄС та посилення контролю за його додержанням. Також в статті пропонується закріпити поняття права на забуття та посилити відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних.

Посилання

Про захист персональних даних : Закон України від 01 червня 2010 р. № 2297-VI / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA#n25 (дата звернення: 15.04.2024).

Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС: Регламент (ЄС) від 27 квітня 2016 р. № 2016/679 / Європейський Парламент і Рада ЄС. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (дата звернення: 15.04.2024).

Богданова Т. Персональні дані в Україні: війна, безпека і політика : Дослідження проведено ГО «Рух ЧЕСНО» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). Київ, 2024. URL: https://www.chesno.org/post/5909/.

Авдєєва Т., Волкова Л., Мороз В., Бєлоусов П., Правдиченко А. Індекс захисту персональних даних 2023. Експертне дослідження ГО «Інтерньюз-Україна» у межах проєкту «Актуалізація конфіденційності у цифровій сфері в Україні» за підтримки ABA ROLI Ukraine / Rule of Law Initiative. 2023. URL: https://uadigital.report/about.html.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право