Окремі теоретичні засади управлінcької діяльності

Автор(и)

  • О. С. Кваша студент 2 курсу Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0009-0001-5882-9677

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.2.26

Ключові слова:

стилі управління, стиль керівництва, керівник, лідер, правові засади, вплив, воєнний стан, менеджмент

Анотація

На основі семантичного аналізу термінів обґрунтовано положення, що поняття «стиль управління» та «стиль керівництва» можна вважати синонімічними словосполученнями, однак не тотожними. Поняття «організовувати» змістовно є ширшим, ніж поняття «керувати», включає в себе різноманітні напрями діяльності. Стиль управління притаманний кожній організації, бо без конкретного стилю керівництва ефективна діяльність не можлива. Коли організація має ефективний стиль управління, то успішність діяльності є високою. Стиль управління можна розглядати як комплексну манеру керівника взаємодіяти з підлеглими, а також вирішувати інші організаційні завдання з метою ефективної діяльності організації та раціонального досягнення цілей такої діяльності. Поняття «стиль керівництва» виявляється в управлінській діяльності керівника під час встановлення відносин з підлеглими, тоді як «стиль управління» – широке поняття, яке охоплює розв’язання різноманітних організаційно-управлінських завдань. Керівник – це формально закріплене лідерство особи у колективі. Водночас не кожен керівник організації є лідером колективу. Керівник, менеджер, управлінець повинні бути лідерами. Лідер – це той, хто може взяти на себе виконання функцій керівника організації відповідальність у критичній ситуації. Отже, лідер спонтанно займає лідерську позицію, а також є найбільш впливовою особою в організації. Феномен лідерства як багатокомпонентне та комплексне поняття є предметом дослідження таких галузей, як управління та менеджмент, юриспруденція та соціальна психологія. Лідерство може бути розглянуте як ширший концепт, який охоплює як керівництво, так і менеджмент. Поняття керівника, менеджера і лідера в контексті організаційного управління мають свої особливості та відмінності, але їх розуміння є важливим для успішного функціонування будь-якої організації. Керівник керує на основі делегованих повноважень, лідер має здібності та здатність мобілізувати колектив, а менеджер впроваджує ефективні умови господарювання.

Посилання

Бандурка О.О. Правові основи соціального управління в суспільстві. Європейські перспективи. 2020. № 3. C. 35–39.

Бесчастний В.М. Соціально-психологічні основи управління індивідом і групою : навч.-практ. посібник / В.М. Бесчастний, Г.В. Гребеньков. – Донецьк : ДЮІ, 2006. – С. 34.

Вініченко І.І., Дідур К.М. Сутність та теоретичні основи стилю управління. Агросвіт. 2019. № 21. С. 28–32.

Економіка підприємства: Підручник за заг. ред. С.Ф. Покропивного. [Вид 2-ге, перероб. і доп.]. Київ: КНЕУ, 2001. 528 с.

Економічна енциклопедія [Електронний ресурс]. URL: http://studentbooks.com.ua/content/view/43/39/1/32/#145922.

Економічна енциклопедія. Том 3 / Під ред. А. Гаврилишина та ін. Київ: Академія, 2002. 472 с.

Кіяшко В.І. Поняття та роль керівника в діяльності сучасного підприємства. Форум права. 2008. № 1. С. 221–224. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f0938539-5e08-45f3-b634-1476acaeecb4/content.

Лепейко Т.І., Лукашев С.В., Миронова О.М. Організаційна поведінка : навчальний посібник. Харків: Вид. ХНЕУ, 2013. 156 с.

Ліштаба Л.В. Теоретичні підходи до визначення компетентності менеджера. Економічний аналіз : зб. наук. праць. Тернопільський нац. економ. ун-т. Тернопіль: Вид.-полігр. центр ТНЕУ «Економічна думка». 2015. Том 22. № 2. С. 75–81.

Новий тлумачний словник української мови: в 3 т. / [уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. [2-е вид., виправ.]. Київ: Вид-во «АКОНІТ». Т. 2: К–П. 2008. 926 с.

Новий тлумачний словник української мови: в 3 т. / [уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. [2-е вид., виправ.]. Київ: Вид-во «АКОНІТ». Т. 1: А–К. 2008. 926 c.

Новий тлумачний словник української мови: в 3 т. [уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. [2-е вид., виправ.]. Київ: Вид-во «АКОНІТ». Т. 3: П–Я. 2008. 862 с.

Онокало В.Г. Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства та підходи до її оцінки. Економіка і суспільство. 2017. Вип. № 13. C. 641–644.

Отич О.М. Стилі управління: аналіз наукових підходів до визначення сутності і видів. Вісник післядипломної освіти. Серія : Педагогічні науки. 2016. Вип. 1. С. 86–97.

Про правовий режим воєнного стану. Закон України від 12 травня 2015 року. № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

Саврук О.Ю. Стилі керівництва: сутність та характерні риси. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 640. С. 387–393.

Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: посібник. Київ: Академвидав, 2003. 464 с.

Хомяков В.І. Менеджмент підприємства. Посібник. Київ: Кондор, 2005. 434 с.

Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1998–2004. – Т. 6: Т–Я. – 2004. – 768 с.

Чаплинський К.О., Мінка П.Я. Розслідування злочинів, вчинених злочинними угрупованнями. Дніпропетровськ: Вид-во «Свідлер А. Л.», 2009. 255 с.

Mc. Connell, Campbell R., Stanley L. Brue. Economics: principles, problems and policies. 18th ed. 917 с. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SENMK/economics_mcconnell.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право