Система безоплатної правничої допомоги: щодо проблем термінології

Анотація

У статті розглянуто питання щодо термінології, яка використовується в Законі України «Про безоплатну правничу допомогу». Відзначено окремі її недоліки та особливу увагу приділено терміну «система безоплатної правничої допомоги».

Авторами підкреслена важливість самого поняття та вказано на роль його аналогів у інших чинних законодавчих актах. За допомогою методу системно-структурного аналізу виокремлено основні ознаки юридичної системи, зорієнтованої на правозастосвну діяльність, які зазвичай відображені у аналогічних визначеннях.

З огляду на перелік встановлених ознак пропонується визначення системи безоплатної правничої допомоги, а також способи його імплантації у Закон України «Про безоплатну правничу допомогу». Оптимальним визнається викладення у новій редакції ст. 6-1 Закон.

Проведено аналіз тексту чинної ст. 6-1 Закону, та вказано на невідповідність чинної назви статті її змісту, а також протиріччя у самому змісті, яка полягає в тому, що при назві «Система надання безоплатної правничої допомоги» стаття містить неповний перелік суб’єктів, залучених до надання та адміністрування надання первинної та вторинної безоплатної правничої допомоги. Розроблено новий текст статті, який дозволить з одного боку запровадити до Закону визначення системи безоплатної правничої допомоги, з іншого – зберегти закріплений нині у статті перелік суб’єктів надання такої допомоги. Такий підхід виправдано тим, що суб’єкти надання правничої допомоги є одним з основних елементів її системи. Одночасно виправити недоліки у згаданому переліку, шляхом його розширення, та включення до тексту усіх суб’єктів, причетних до забезпечення реалізації конституційної гарантії на безоплатну правничу допомогу (як надавачів та і адміністраторів такої допомоги).

Також у статті обґрунтовано доцільність включення до тексту закону терміну «система надання безоплатної правничої допомоги» та його практичну важливість.

Крім того, аналізуючи термінологію, яка використовується в законі автори звертають увагу на менш значні недоліки, які потребують усунення (неточності назв, помилки класифікацій).