Забезпечення права на освіту в умовах воєнного стану як основа освітньої діяльності

Анотація

Правове регулювання освіти можна визначити як сукупність нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері освіти. Дана сфера регулюється як національним, так і міжнародним законодавством, що ратифіковане українськими органами влади. Освіта є пріоритетною сферою в Україні, згідно із національним законодавством, а безпосередньо процес освіти - є безперервним процесом упродовж всього життя. Треба погодитися з видатним вченим, який визначає цей процес як стимулюючий людей, що дозволяє їм оволодіти необхідними знаннями, цінностями, навичками, які будуть сприяти самореалізаці в особистісній та професійній сферах життя; буде гарантією для самовдосконалення та адаптації людини [1]. У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року було введено правовий режим воєнного стану в України. Українська освітня галузь стикнулася із серйозними проблемами дестабілізації організаційних, правових та освітніх процесів. У воєнний період органи влади зосереджують зусилля насамперед для створення безпечних умов здобуття вищої освіти, забезпечення доступності та безперервності навчання в регіонах України з різною безпековою ситуацією. Органи законодавчої влади та виконавчої влади з питань освіти, вчиняють всі необхідні дії в рамах своїх повноважень, щоб жодна особа не була обмежена в своєму конституційному праві на освіту. 20 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2126-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», згідно з яким Законом України «Про освіту» [2] було доповнено новою статтею 57-1 «Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» [3]. Дана стаття визначає гарантії здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ на: організацію освітнього процесу в дистанційній формі або будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендій та інших виплат, передбачених законом; місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби). Гарантування державою права на освіту має велике значення для розвитку особистості та суспільства. Адже ефективна реалізація цього права забезпечує задоволення потреб людини в здобутті знань, формуванні вмінь, навичок, особистих якостей та інших компетентностей. Право на освіту є основою реалізації цілого ряду інших конституційних прав. Вона забезпечує людині високий рівень життя, повагу і гідність, розвиток творчих здібностей, вибір професії, всебічний і гармонійний розвиток тощо. Це право спрямоване на забезпечення повноцінного функціонування державних і громадських інститутів, національної безпеки, воно зміцнює стабільність у суспільстві та сприяє розбудові демократичної, соціальної та правової держави [4].