Майновий найм у земельному законодавстві України

Автор(и)

  • Б. В. Карапиш аспірант кафедри земельного та аграрного права ННІ Права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.2.12

Ключові слова:

майновий найм (оренда), землекористування, оренда земельної ділянки, майново-наймові правовідносини, наймач, наймодавець, договірні правовідносини

Анотація

У статті висвітлюються поняття та правова природа майнового найму як незалежної правової конструкції та джерельного визначника правовідносин у сфері використання землі.

Розглянуто понятійні аспекти майнового найму крізь призму цивільного законодавства України (Цивільного кодексу України, Глави 58, § 1). Здійснено аналіз судової практики щодо специфіки користування орендарем об’єктами (предметами) договору оренди – власне орендованого майна (Постанова КАГС № 46/389 від 08.02.2010 р.).

Проаналізовано   теоретичну   апропріацію   визначення,   доктринального   тлумачення   поняття «майновий найм» у земельно-правовій та цивілістично-правовій наукових теоріях в Україні. Означено підстави зміни, припинення договору найму (оренди), в т.ч. – щодо використання земельної ділянки.

Здійснено індивідуальне юридичне тлумачення (характеристику) договору найму (оренди) за генеральною (цивільно-правовою) та спеціальною (земельно-правовою) законодавчою доктриною України крізь призму аналізу положень Цивільного кодексу України, а також – Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV та «господарсько-майнового» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX).

Детерміновано практично-прикладну проблематику відносин оренди (найму) земельної ділянки пропорційно положень законодавства України. Сконцентровано увагу на конфліктологічних особливостях положень земельного законодавства України та цивільного законодавства України відносно регулювання відносин землекористування.

Означено характерні риси договору найму (оренди) земельної ділянки, як-от його двосторонній, оплатний, взаємообов’язковий характер та ін. Означено сукупність прав та обов’язків орендаря та орендодавця, що визначені у Законі України «Про оренду землі» 2704-VIII та Земельному кодексі України відповідно.

Здійснено стандартизацію строковості договору найму (оренди) земельних ділянок за законодавством України у процесі землекористування. Досліджено специфічні особливості строку договору найму (оренди) земельної ділянки як однієї із її істотних умов.

Посилання

Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ред. від 05.10.2023 р.) – Відомості Верховної Ради. URL:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Постанова Київського апеляційного господарського суду № 46/389 від 08.02.2010 р. – Судова влада України: ЄДРСР. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12852425.

Земельний кодекс України № 2768-III від 25.10.2001 р. (ред. від 17.09.2023 р.). – Відомості Верховної Ради. URL:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text.

Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 р. (ред. від 03.09.2023 р.). – Відомості Верховної Ради. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 07.09.2023 р. – Відомості Верховної Ради. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право