Особливості правового регулювання щорічних відпусток у період воєнного стану

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання щорічних відпусток у період дії воєнного стану в Україні. Актуальність теми дослідження обумовлена новими підходами у правовому регулюванні щорічних відпусток у зв’язку із введенням воєнного стану. Проведено аналіз діючого законодавства щодо надання щорічних відпусток з урахуванням норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Охарактеризовано обмеження терміну щорічної відпустки працівників та визначено їх не доцільність у період воєнного часу, бо війна триває третій рік і бізнес пристосування до діяльності у період воєнного стану. Зроблено висновки, що правова регламентація трудових відносин у період правового режиму воєнного стану на рівні норм закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є в окремих випадках дискримінаційною по відношенню до працівників. Недоліком обмеження терміну щорічних відпусток є також те, що реалізація цієї норми права на практиці досить часто викликає багато запитань через відсутність їх деталізації та роз’яснень. З такими проблемами стикаються саме наймані працівники, що породжує між сторонами трудових правовідносин трудові спори.

Закріплення на законодавчому рівні обмежень на щорічну відпустку в період дії режиму воєнного часу не демонструє баланс інтересів працівника та роботодавця. Однак, обмеження щодо надання щорічної відпустки для працівників, що працюють у галузі критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) вбачається цілком обґрунтованим з огляду на ситуацію, яка складається в країні та потребує складних рішень.

Станом на сьогодні, доречно було б змінити правове регулювання і передбачити перелік працівників, яким роботодавець не може відмовити у наданні щорічної відпусток і туди обов’язково повинні входити, до прикладу, особи з інвалідністю, неповнолітні працівники, особи пенсійного віку, одинокі матері або батьки.

Роботодавець обов’язково повинен вживати всіх можливих заходів для для надання своїм працівникам щорічних відпусток без будь яких обмежень та їх оплати, бо законодавством передбачена лише можливість для обмеження надання щорічних відпусток, і цим ніяк не можна зловживати.