Вирішення господарських спорів щодо невиконання зобов’язань внаслідок застосування санкцій (обмежувальних заходів)

Анотація

У статті досліджуються проблемні аспекти господарсько-правових наслідків застосування державних санкцій, які ведуть до необхідності фактичного припинення господарських відносин з контрагентом, щодо якого застосовані державні обмежувальні заходи (санкції) та необхідності вирішення майнових питань і суперечок, що можуть виникати внаслідок такого припинення.

Встановлено, що законодавство про санкції не містить спеціальних правових настанов щодо порядку припинення правовідносин за участю санкційованого суб’єкта. Фактично зацікавлені сторони змушені діяти на власний розсуд, використовуючи загальні господарсько- і цивільно-правові засоби, які не пристосовані до спеціальних санкційних умов, а отже часом неспроможні вирішити спірні ситуації.

Зроблено висновок про наявність правових проблем при визначенні правових підстав щодо припинення господарських відносин у зв’язку із застосуванням санкцій (обмежувальних заходів) та щодо його юридичних наслідків. Вирішення даної проблематики у цілому має базуватись на широкому аналізі практики подібних спірних ситуацій, що виникають при застосуванні санкцій. Водночас, виконане дослідження дає підстави для висновку щодо напряму вдосконалення правового регулювання застосування державних санкцій. Вважаємо, що господарське, цивільне законодавство та законодавство про санкції (обмежувальні заходи) має бути системно доповнене комплексом правових положень, спрямованих на врегулювання господарсько- і цивільно-правових наслідків застосування санкцій (обмежувальних заходів) до суб’єктів, які на момент такого застосування перебували у зобов’язально-договірних відносинах за законодавством України. Зокрема, було б доцільно визначити спеціальні правові підстави, форми і порядок припинення договірних зобов’язань у зв’язку із застосуванням санкцій (обмежувальних заходів) до їх сторони (сторін), а також спеціальні правила врегулювання майнових і немайнових інтересів сторін внаслідок такого припинення, оскільки загальні господарсько- і цивільно-правові засоби не пристосовані до спеціальних санкційних умов, а отже часом неспроможні вирішити спірні господарські ситуації.