Дозвіл на концентрацію суб’єктів господарювання як складова конкурентної політики держави

Анотація

У статті досліджено аспекти чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правові акти Антимонопольного комітету України щодо концентрації суб’єктів господарювання. Проведено їх аналіз та порівняння, внаслідок чого розкрито правові механізми державного контролю за концентраційними процесами суб’єктів господарювання, що полягають у наданні контролюючим органом дозволу чи заборони на концентрацію.

Розглянуто випадки, в яких концентрація підлягає ретельному дослідженню зі сторони контролюючого органу та може бути здійснена лише за його згодою, а також випадки, в яких така згода не потрібна. Розкрито порядок звернення суб’єктів господарювання до Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на концентрацію, а також висвітлено вимоги, які мають бути дотримані заявником при такому зверненні для його розгляду контролюючим органом.

Окреслено процес розгляду справ Антимонопольним комітетом України про надання дозволу суб’єктам господарювання на здійснення економічної концентрації. Охарактеризовано права та обов’язки заявників, третіх осіб, зацікавлених осіб та контролюючого органу під час розгляду справ. Розглянуто перелік рішень, які приймаються комітетом за результатами розгляду заяв, а також підстави для їх прийняття. З’ясовано основні засади оскарження таких рішень у судовому порядку або шляхом звернення до Кабінету Міністрів України.

Розглянуто критерії та види відповідальності за здійснення концентрації без отримання дозволу, а також надання неправдивої інформації контролюючому органу в процесі отримання дозволу на концентраційні дії.

Досліджено позитивні та негативні фактори конкурентної політики держави та правового забезпечення контролю за концентраційними процесами. Визначено конкретні аспекти, які можуть позитивно вплинути на ефективне реформування українського конкурентного законодавства та в результаті забезпечити проведення Україною дієвої конкурентної політики у сфері контролю за економічними концентраціями, що призведе до процвітання конкуренції як рушійної сили економічного та соціального прогресу.