Особливості та суб’єкти договору постачання електричної енергії споживачеві

Анотація

У цьому дослідженні автор докладно розглядає один із видів договору купівлі-продажу – договір енергопостачання, який у кінці XX - початку XXI століття є необхідним елементом життя суспільства, обов’язковою умовою розвитку економіки, оскільки постачання енергетичними ресурсами тією чи іншою мірою потребують усі фізичні та юридичні особи. За останні десять років українське цивільне законодавство, яке регулює договірні відносини, зокрема відносини у сфері енергопостачання, радикально змінилося. У Цивільному кодексі України з’явилася ціла група статей, що регулюють відносини, пов’язані з укладанням, виконанням та розірванням договорів у сфері енергопостачання. Радикальні зміни зазнали правові норми, що регулюють відносини між постачальниками електроенергії та її споживачами. Принципово по-новому будуються відносини власника енергії з організаціями, що її транспортують (електричні та теплові мережі). Сьогодні проблематичним та дискусійним є питання стосовно того, чи є енергія річчю і чи може вона бути об’єктом права власності. До якого типу віднести договір, згідно з яким електростанція ( як постачальник) зобов’язується забезпечити споживача електричною енергією? Чи можна вважати таку діяльність підрядною, оскільки електростанція зобов’язується здійснити роботу, необхідну доставку енергії споживачеві, чи все ж таки це інша діяльність?

У статті автором розглянуто правила укладання договору енергопостачання та особливості постачальника універсальних послуг. Окрема увага приділена постачальнику «Останньої події», розкрито повноваження та обов’язки такого суб’єкту. Автором робиться висновок про те, що договір постачання електричної енергії споживачеві можна розглядати, як публічний договір, та і як договір приєднання. Вказано базові вимоги до постачальника електроенергії від споживача, про легальність його діяльності, можливість переходу до нового постачальника. До особливих ознак договору енергопостачання відносяться: здійснення постачання енергією через приєднану мережу; наявність приладів обліку споживчої енергії; право контрагента (енергопостачальної організації) за договором енергопостачання здійснювати нагляд за технічним станом струмоприймачів споживача з метою забезпечення безпеки та надійного енергопостачання.