Медіація як один із видів альтернативного вирішення спорів: визначення, переваги та недоліки

Анотація

У статті проаналізовано сутність медіації як одного із альтернативних способів вирішення спорів. Наголошено на важливості альтернативних способів розв’язання спорів як інституту позасудового вирішення конфліктів, який є досить популярним методом захисту порушених прав у більшості країн світу. Автором підкреслено положення про те, що медіація не є єдиним альтернативним способом вирішення спорів, до даної групи відносять переговори, арбітраж, третейські суди, незалежна оцінка фактів, консиліація, мед-арб, тощо. Саме актуальність проблематики визначається в тому, що даний інститут є досить новим для України, і тільки зараз набуває широкого розповсюдження. Закон України «Про медіацію» є досить молодим, і відповідні законодавчі положення є новітніми для громадян. Охарактеризовані доктринальні визначення поняття «медіації» як на прикладі європейського законодавства так і українського. Висвітлено етапи проведення медіації. Наведено приклади практичного застосування медіації між сторонами спору. Встановлено, що медіація є альтернативним способом вирішення цивільно-правового спору, який спрямований на досягнення взаємоприйнятного рішення за взаємоузгодженою волею сторін за участю незалежної та неупередженої особи (медіатора). Застосування медіації як способу вирішення спору має певні переваги. По-перше, заощадження коштів; по-друге, рішення по суті спору приймають самі сторони за взаємним узгодженням; по-третє, економія часу, оскільки підготовка та розгляд справи у суді є більш тривалим процесом; по-четверте, конфіденційність; по-п’яте, збереження партнерських відносин між сторонами. Проаналізовано переваги та недоліки даного виду альтернативного вирішення спорів. Зроблено висновок про те, що для поширення медіації необхідно сформувати широке інформаційне коло щодо даної тематики, підвищувати обізнаність громадян про представлений вид альтернативного способу вирішення спорів, запровадити обов’язкову медіацію для певних категорій справ (наприклад сімейних, зокрема, у сфері приватно-правових відносин), створити єдиний реєстр медіаторів, організовувати спеціальні курси (спеціалізацію) для суддів задля вироблення підходів для вирішення спорів особливо у приватно-правовій сфері.