Міжнародні стандарти громадянства та вирішення питань громадянства при зміні території держави
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.39Ключові слова:
громадянство, міжнародні стандарти, держава, підстави, нормиАнотація
Основоположним елементом розвитку будь-якої держави виступає зміцнення її правових зв’язків, а також формування якісної та нової правової системи захисту прав та законних інтересів людини і громадянина, включаючи сферу набуття громадянства України. Нормативно-правова база, яка регулює інститут громадянства України на даному етапі є фрагментарною та неузгодженою, а процес формування такої бази не є системним і послідовним, а це спричиняє проблеми в правовому врегулюванні. Важливо дослідити доктринальні підходи та погляди, які стосуються інституту громадянства. Існують різні підходи до визначення поняття громадянства. Воно трактується з різних аспектів - політичних, правових чи філософських. Змістом громадянства може бути стійкий правовий зв’язок з певною державою або належність особи до певної держави, народу нації. Серед ключових характеристик інституту громадянства найбільш важливим є його вплив на забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Громадянство надає особі ряд прав, зокрема право на захист державою, участь у виборах та державному управлінні, доступ до соціальних послуг та захист у суді. Також воно накладає обов’язки, серед яких: захист вітчизни, сплата податків, відданість державі, дотримання законів та участь у житті суспільства. Інститут громадянства в Україні відображає принципи і цінності сучасного демократичного суспільства, визначені Конституцією та міжнародними зобов’язаннями України. Він забезпечує індивідуальну та колективну безпеку, захист прав та свобод особи, розвиток громадянського суспільства та правової держави. Важливою складовою інституту громадянства є його взаємодія з іншими правовими інститутами, такими як права людини, міграційні процеси та соціальна політика. Ця взаємодія визначає способи реалізації громадянських прав та обов’язків, вирішення конфліктів і проблем, пов’язаних з громадянством та міграцією, а також формування громадянської ідентичності та спільної відповідальності за майбутнє країни. Недостатнім в правовій літературі є і визначення ознак громадянства. Дані проблеми зумовлюють необхідність дослідження загальної правової та доктринальної характеристики інституту громадянства.
Посилання
Асканазій С.І. Про основи правовідносин між державними соціалістичними організаціями. Вчені зап. Юридич. ін-та, 2018. 657–672 с.
Арматова С. Пишемо “демократія”, читаємо “вибори 2004”. Кілька тривожних особливостей “дифузійної підтримки“ українцями вітчизняних політичних інститутів, № 3. 2014. 7–10 с.
Бірта Г.О. Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ, 2014. 142 с.
Конституція України: офіц. текст. Київ: КМ, 2013. 96 с.
Європейська Конвенція про громадянство. Міжнародний договір від 7 листопада 1997 року. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. № 11. С. 530–543.
Загальна декларація прав людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948. № 29. С. 102–111.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Українська правнича фундація. Право, 1995. № 41. С. 57–68.
Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 13. 65 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. В. Школьна, І. В. Костенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.