Проблемні аспекти реалізації в Україні юридичних гарантій забезпечення прав людини і громадянина

Анотація

В статті характеризуються основні права і свободи людини і громадянина, що є невід’ємними правами і свободами, якими користується особа від народження. Вони становлять основу правового статусу, закріпленого в конституції держави, і користуються найвищим правовим захистом. Найважливіші і складні відносини між людьми та відносини між державою та особою в правовій формі регулюються шляхом формулювання прав, свобод та обов’язків, що лежать в основі правового статусу особи, що є одним із найважливіших не тільки правових, але й юридичних. також політичні категорії. Найважливішими ознаками прав і свобод людини і громадянина є: природність, безперервність, рівність, соціальна обґрунтованість, повага до міжнародних стандартів, державна гарантія.

Проблема гарантування прав і свобод особи шляхом надання їм реального характеру носить не лише практичний характер. У сучасному контексті розвитку верховенства права та громадянського суспільства важливою є розробка цілісної наукової концепції прав і свобод людини, яка охоплює широкий спектр теоретичних положень щодо сутності та змісту прав і свобод, їх структури та механізму. Важливу роль у забезпеченні конституційних прав і свобод відіграють органи місцевого самоврядування.

Справжнє середовище існування прав людини можливе в умовах демократичної правової держави. Демократія, верховенство права і права людини нероздільні. Верховенство права є гарантією реальності прав людини в частині захисту від порушень з боку влади, а права людини є головною умовою і характеристикою демократії, гуманістичного та людського виміру правової держави.

В статті зроблено висновок, що основою демократії в державі є гарантування Конституція держави прав і свобод людини і громадянина не лише формально, але й на практиці. Тому, враховуючи окремі недоліки органів держави в регулюванні системи прав людини і громадянина зростає кількість правозахисних організацій з кожним днем зростає, як на національному, так і на міжнародному рівні. Разом з тим, в статті зроблено висновок, що в суспільстві з розвиненим правовим нігілізмом неможливо побудувати правову державу. А повага до прав суспільства може бути викликана лише турботою про однакові права людей і громадян.