Правові засади формування та функціонування демократичного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму

Автор(и)

  • В. В. Сухонос доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри фундаментальної юриспруденції та конституційного права ННІ права, Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9058-5182

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.18

Ключові слова:

політичний режим, демократичний режим, режим ліберальної демократії, режим тоталітарної демократії, правові засади демократичного режиму, геноцид, демократія

Анотація

Стаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування демократичного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах.

При цьому, оскільки нічим не обмежена влада народу таїть у собі небезпеку тоталітаризму, що неодноразово проявлялися у минулому як нашої держави, так і світу в цілому, дослідження демократичного режиму має актуальний характер.

Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування демократичного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань.

У статті обґрунтовано, що «чисті» політичні режими мають достатньо абстрактний характер. З’ясовано, що в рамках «дуального» підходу існує дві дихотомії політичних режимів: залежно від взаємодії держави із особистістю та за приналежністю суверенітету. Доведено, що в результаті дуальності виділяється режим «тоталітарної демократії», прикладом якого можна вважати СРСР доби культу особи Й. Сталіна, та режим «ліберальної демократії», прикладом якого є США значну частину своєї історії. Стаття містить висновок про те, що філософська першооснова «тоталітарної демократії» була сформована в рамках т. зв. «теорії колективістської демократії», за якої народ розглядався як багатоголова єдина колективна істота, що часто могло мати негативні наслідки у вигляді, приміром, сентенції «ворог народу». Наголошується, що залучення широких народних мас до репресивної сталінської системи створив певний «демократичний сурогат» – радянську «тоталітарну демократію», за якої радянський народ залучається до судилищ над «ворогами народу» (демократичний вимір), а сам характер репресій має масовий характер, що наближає його до геноциду (тоталітарний вимір). З’ясовано, що ліберально-демократичний режим в США склався унаслідок поєднання того, що народ бере активну участь у відправленні державної влади (демократичний вимір) та конституційно-правового декларування, в якості засадничого принципу, свободи (ліберальний вимір).

Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників відродження тоталітаризму в світі в умовах активного використання постулатів демократії недемократичними режимами.

Посилання

Безродний Є.Ф., Ковальчук Г.К., Масний О.С. Світова класична думка про державу і право: навч. посібник. Київ: Юрінком Інтер, 1999. 400 с.

Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / [пер. з англ.]. Київ: Україна, 1999. 554 с.

Весоловскі Т. Початок підготовки до виборів у США: що таке «кокуси» і яке це має значення / Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ssha-pidhotovka-do-vyboriv/30414801.html (дата звернення: 28.03.2024).

Горбатенко В.П. Тоталітаризм. Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. Т. 6: Т-Я. С. 111-112.

Демиденко Г. За що стратили Сократа: хроніки найгучнішого суду, який тривав лише один день / 5 канал. URL: https://www.5.ua/svit/za-shcho-stratyly-sokrata-khroniky-naihuchnishoho-sudu-iakyi-tryvav-lyshe-odyn-den-236922.html (дата звернення: 26.03.2024).

Демократія. Політологічна енциклопедія: у 9 т. / уклад.: А.О. Карасевич і Л.С. Шачковська. Умань: ПП Жовтий О.О., 2016. Т. 2: Г-Є. С. 227-236.

Державознавство: підручник / за ред. Володимира Сухоноса. Суми: Університетська книга, 2021. 493 с.

Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юридичних вузів і факультетів / уклад. Г.Г. Демиденко. [2-ге вид., доп. і змін.]. Харків: Легас, 2002. 922 с.

Історія стародавнього світу: навчальний посібник: у 2 ч. / пер. з рос. О. В. Кравченка ; ред. Ю.С. Крушкол. Київ: Вища школа, 1976. Ч. 2: Стародавня Греція; Стародавній Рим. 415 с.

Історія України: навчальне видання / відп. ред. Ю. Сливка. [Вид. 3-тє, перероб. і доп.]. Львів: Світ, 2002. 520 с.

Кельзен Г. Про сутність і цінність демократії / [пер. з нім. О. Мокровольський]. Львів: ВНТЛ-Класика, 2013. 139 с.

Конституції зарубіжних країн: навч. посібник / авт.-упоряд.: В.О. Серьогін, Ю.М. Коломієць, О.В. Марцеляк та ін. ; ред. В.О. Серьогін. Харків: ФІНН, 2009. 664 с.

Конституційне право зарубіжних країн : підручник / за ред. Н.В. Мішиної і В.О. Міхальова. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 644 с.

Конституція України: за станом на 01 січня 2020 р. / Верховна Рада України, законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 28.03.2024).

Коровкін Ф.П. Історія стародавнього світу: підручник для V класу / [пер. з рос. М.Ф. Лазоренка]. [16-те вид.]. Київ: Радянська школа, 1977. 232 с.

Литвин В.С. Політичні режими сучасності: інституційні та процесуальні виміри аналізу: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. 632 с.

Лок Дж. Два трактати про врядування / [пер. з англ. О. Терех і Р. Димирець]. Київ: Основи, 2001. 265 с.

Мадіссон В.В., Горбатенко В.П. Авторитаризм. Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. Т. 1: А-Г. С. 30.

Мурашин Г.О. Демократія. Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. Т. 2 : Д-Й. С. 61-62.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / [Вид. 3-є, випр. і доп.]. Харків: ВД «ШКОЛА», 2010. 624 с.

Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права / [пер. з фр. О.І. Хоми]. Київ: Port-Royal, 2001. 348 с. (Філософські першоджерела).

Скрипнюк О.В. Демократія: Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика). Київ: Логос, 2006. 368 с.

Скрипнюк О.В. Лібералізм. Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2001. Т. 3: К-М. С. 482-483.

Смєлянський Ю. Вороги народу [Електронний ресурс] / Майдан закордонних справ. URL: https://www.mfaua.org/uk/publications/vorohy-narodu (дата звернення: 27.03.2024).

Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму: монографія. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. 336 с.

Сухонос В.В. Інститут глави держави в конституційному праві: монографія. Суми: УАБС НБУ, 2011. 339 с.

Сухонос В.В. Статус глави держави в умовах демократичного режиму. Право України. 2013. № 8. С. 106–113.

Сухонос В. В. Статус глави держави в умовах тоталітарного режиму. Правовий вісник Української академії банківської справи. 2011. № 1 (4). С. 3–9.

Сухонос В.В. Суверенітет як чинник диференціації форми правління і політичного режиму в контексті загальнотеоретичної юриспруденції. Правові горизонти / Legal horizons. 2017. № 3 (16). С. 15–20.

Сухонос В.В., Сухонос В.В. Державний механізм забезпечення національної безпеки: інституціонально-правова та технологічна парадигми: монографія. Суми: Університетська книга, 2019. 288 с.

Сухонос В.В., Сухонос В.В. Правові засади формування та функціонування авторитарного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму. Право.ua. 2022. № 1. С. 227–234.

Сухонос В.В., Сухонос В.В. Справа «Весна» як перша спроба антивоєнних сталінських репресій: історико-політичні витоки і практика правозастосування. П’ятдесят п’яті економіко-правові дискусії: Матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (24 березня 2021 року). Львів: Наукова спільнота, 2021. С. 50–55.

Тимошенко В. Сталін теж думав, що він «назавжди» / UKRINFORM. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1822188-stalin_teg_dumav_shcho_vin_nazavgdi_2029131.html (дата звернення: 26.03.2024).

Токвіль А. де. Про демократію в Америці / [пер. з фр. Г. Філіпчук та М. Москаленко]. Київ: Всесвіт, 1999. 590 с.

Трофимова З.В. Теорія держави і права: навчальний посібник для студентів та учнів. Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. 176 с.

Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя: Колективна монографія / відп. ред. С. В. Кульчицький. Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. 786 с.

Федоришина К. Криза класичної концепції ліберальної демократії в умовах сучасних викликів. Грані. 2021. Т. 24 № 4. С. 48–55.

Федько В. 20 грудня 2018: 101 рік з дня створення Всеросійської Надзвичайної Комісії (20.12.1917) Народний оглядач. URL: https://www.ar25.org/article/20-grudnya-2018-101-rik-z-dnya-stvorennya-vserosiyskoyi-nadzvychaynoyi-komisiyi-20121917 (дата звернення: 27.03.2024).

Хиля С.А. Психологічні ознаки людини тоталітарного політичного режиму: наукова рефлексія. Соціально-політичні студії: Науковий альманах. Праці молодих науковців. 2021. Вип. 5. С. 161–164.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: навч. посібник: у 2 т. / ред. В.Д. Гончаренко. Київ: Видавничий дім «Ін Юре», 1998. Т. 2: Документи Нової і Новітньої історії. Бібліографія. 608 с.

Хрущов М.С. Про культ особи і його наслідки: доповідь ХХ з’їзду КПРС. Про культ особи і його наслідки: Доповідь М. С. Хрущова на 20 З’їзді КПСС. Відкритий лист українських в’язнів до ООН. Нью-Йорк: Пролог, 1959. С. 7–86 (Суспільно-політична бібліотека; ч. III).

Le Livre noir du communisme. Crimes, terreur, repression / Nicolas Werth, Karel Bartosek, Stephane Courtois et etc. Paris: Robert Laffont, 1997. 923 p.

Lincoln A. Gettysburg Address (Gettysburg, Pennsylvania, November 19, 1863). Speeches of the American presidents / compiled by S. Anzovin and J. Podell. NY.: The H. W. Wilson Company, 1998. P. 193.

Mayer F.J., Steele J.T., Larsen J.T. Simple spherical ablative-implosion model. Ann Arbor: KMS Fusion, Inc.; Livermore: Lawrence Livermore Lab., 1980. 18 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень