Історико-правова характеристика Акту Злуки УНР та ЗУНР та його державотворчого потенціалу

Автор(и)

  • В. І. Озель кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного і адміністративного права юридичного факультету Інституту управління, технологій та права Державного університету інфраструктури та технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-4655-2869

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.16

Ключові слова:

державотворення, соборність, визвольний рух, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, органи влади, конституційні акти, правова характеристика

Анотація

Стаття присвячена дослідженню передумов та процедурних аспектів укладення 22 січня 1919 р. Акту Злуки УНР і ЗУНР, що стало кульмінацією багатовікових зусиль українців у їх боротьбі за об’єднання своїх історичних національних земель в межах єдиної суверенної незалежної держави — Української Народної Республіки.

Процес утвердження соборності українських земель історично розпочався з пошуку підтримки ЗУНР серед політичних еліт Наддніпрянської України. Передвступна угода, укладена між представниками західноукраїнської політичної еліти та новоутвореною Директорією УНР, передбачала порядок ратифікації злуки двох частин України. Прагнення представників ЗУНР щодо рівноправного представництва у вищих органах державного управління, які вони попередньо обговорювали з представниками Директорії, не були реалізовані. Фактично Директорія визнала автономний статус ЗУНР як однієї з областей України під назвою Західна Область УНР.

Керівництво Директорії усвідомлювало декларативний характер укладеного Акту Злуки. Парадигма історичної перспективи та паралелей крізь століття повертає нас до необхідності постійного вивчення сильних сторін і позитивного досвіду минулого, вивчення помилок, щоб уникнути їх у майбутньому. Досліджуваний у статті період українського національного розвитку пережив чимало важких випробувань, але це спонукало українців до піднесення національно-визвольних ідей на новий рівень – усвідомлення необхідності національно-територіальної єдності.

Лідерам УНР і ЗУНР не вдалося реалізувати ті позитивні устремління, які були закладені в їхньому позитивному русі до єдності держави. Головним недоліком було те, що основні інститути влади УНР залишалися сформованими за імперським зразком. Бракувало професійних і водночас національно свідомих кадрів. Важливим історичним досвідом взаємовідносин двох частин України, який необхідно враховувати у сучасних умовах України, є вироблення спільної національної політики, вектором якої є національні інтереси, суверенітет та захист незалежності та територіальної цілісності держави.

Посилання

Винниченко В.К. Відродження нації. Історія української революції: У 3 ч. [Репринтне відтворення видання 1920 р.] Київ, 1990. Ч. 3. 542 с.

Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918. Державні утворення (1917–1920); Історичний документ, Закон від 13.11.1918. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0009300-18#Text.

Луцький М. Правовий аспект Акту Злуки УНР та ЗУНР. Науково-інформаційний вісник «Право». 2014, № 9. С. 32–37.

Захарченко П.П., Мірошниченко М.М. Правовий вимір соборності України в контексті регіональних та загальнонаціональних інтересів на початку ХХ століття. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2019. Серія ПРАВО. Випуск 54. С. 9–14.

Тимченко Р. Об’єднання УНР і ЗУНР: причини, передумови, сутність та значення. Краєзнавство. 2018. № 4. С. 98–110.

Ухвала Української Національної Ради про злуку Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою/ URL: http://www.hainyzhnyk.in.ua/doc2/1919%20(01)%2003%20uhvala%20pro%20zluku.php.

Універсал Директорії Української Народньої Республіки. Державні утворення (1917–1920); Історичний документ, Універсал від 22.01.1919. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004300-19#Text.

Луцький М.І. Ідея соборності у державницьких концепціях українців ХХ століття. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. № 10(22), 2020. С. 47–55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень