Роль української політико-правової думки у зміцненні національної самоідентифікації українців Галичини у міжвоєнний період

Автор(и)

  • А. І. Мельник кандидат юридичних наук, докторант кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, адвокат, Україна https://orcid.org/0009-0007-4977-3679

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.15

Ключові слова:

міжвоєнний період, Галичина, національна свідомість, українська політико-правова думка, нація, держава, націонал-демократи, консерватори, націоналісти

Анотація

У статті на основі аналізу ідейно-світоглядних доктрин представників української політико-правової думки міжвоєнного періоду узагальнено внесок мислителів націонал-демократичного, консервативного та націоналістичного спрямування у відновлення української державності. Узагальнюються форми і методи боротьби, покладені в основу створених ними державницьких концепцій. Констатовано, що поразка в національно-визвольних змаганнях українського народу на початку ХХ століття спричинилася до трансформації світогляду багатьох українських вчених і політиків, які попри ідеологічні розбіжності мали спільну стратегічну мету – необхідність відновлення та утвердження суверенної Української держави.

Вивчення інтелектуальної спадщини провідних представників української політико-правової думки дало підстави дійти висновку, що невдача українців утворити незалежну державу значною мірою була пов’язана зі слабкістю національної свідомості народу та недостатньою ідейно-політичною зрілістю його керманичів. З огляду на це українська політико-правова думка була спрямована на зміцнення національної самоідентифікації українців та усвідомлення ними своїх політичних інтересів.

Аргументовано, що науковий підхід до обґрунтування ідеї національно-державної незалежності України започаткував Станіслав Дністрянський, один із засновників української політико-правової думки націонал-демократичного спрямування. Охарактеризовано (за Володимиром Старосольським), що боротьба за власну (національну) державу – історично політичний чинник формування нації. Підкреслено, що розчарування у неефективності республікансько-демократичних методів організації влади підштовхнуло В. Липинського та інших представників консервативної думки до пошуку адекватніших форм державної організації. Показано, що у міжвоєнний період для українців Галичини особливо важливою була націоналістична ідеологія, яка мала потужний вплив на формування української нації як самосвідомої, суспільної, культурної, правової і політичної спільноти і була передумовою створення власної суверенної і незалежної держави.

Посилання

Бичук І.О. Генезис української національної ідеї у поглядах С. Дністрянського. Грані. 2015. № 4 (120). С. 6–11.

Онуфріїв Р.М. Становлення та основні засади націократичної концепції держави в 1920– 1930-х рр. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 1. С. 412–415.

Станіслав Дністрянський. Загальна наука права і політики. Том 1, Львів: Видавництво УКУ. 2019. С. 185.

Діло. 1931. 22 лют.

Старосольський В. Теорія нації. Відень, 1922. 144 с. URL http://diasporiana.org.ua/wpcontent/uploads/books/15900/file.pdf (дата звернення 05.04.2024).

Стряпко І. Теорія нації Володимира Старосольського. Вісник Дніпропетровського університету. 2014. Т. 22. Вип. 24 (2). С. 190–197.

Докладніше див.: Осташко Т. Пореволюційна діяльність В. Липинського на сторінках його приватного листування. В’ячеслав Липинський та його доба. Кн. 2 Упоряд. Т. Осташко, Ю. Терещенко. Київ: Темпора, 2010. 624 с. С. 524–533/

Вільчинський Ю. Українська національна ідея в історії В. Липинського. II Міжнародний конгрес україністів: Філософія. Львів. 1994. 346 с.

Липинський В. Листи до братів хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.: хрестоматія за ред. О.І. Семківа. Львів: Світ. 1996. С. 328-477.

Козак Н. Консерватизм: світогляд, ідеологія, доктрина. Вісник Львів. ун-ту ім. І. Франка. Серія: Філософські науки: зб. наук. праць. Львів. 2000. Вип. 2. С. 204–213.

Докладніше див.: Назарук О. Організаційний отченаш. Чікаго (Іллінойс). 1924. 32 с.

Кучабський В. Більшовизм і сучасне завдання українського Заходу: Національно-політичні замітки. Львів. 1925. 125 с.

Докладніше див.: Кармазіна М.С. Становлення української еліти (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Розбудова держави. 1998. № 5-6.

Донцов Д. Націоналізм. Лондон: Українська видавнича спілка в Лондоні, 1966. 363 с.

Сціборський М. Націократія. Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. 112 с.

Липа Ю. Призначення України. Львів: Хортиця, 1938. 305 c.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень