Індикативний механізм впливу судового прецеденту і судової практики на сучасну правову систему України

Анотація

У статті досліджено, у практичному та теоретичному аспекті вплив судової практики та судового прецеденту на сучасну правову систему України. Оскільки з наданням Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу відбуваються суттєві зміни у правовій системі України, зокрема міжнародні норми права, міжнародні договори стали не тільки обов’язковими до застосування у правовій системі України, а й мають пріоритет застосування у разі наявності колізій між національним та міжнародним законодавством. Ці зміни зумовлено, зокрема і тим, що до переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі включено судову владу та питання правосуддя, як найважливіші завдання для України. Цей кластер, який відкривається першим та закривається останнім, визначає фундаментальні аспекти правового та інституційного узгодження між Україною та Європейським Союзом. Важливість цього кластера полягає в тому, що судова система та правосуддя відіграють ключову роль у забезпеченні правової держави, демократії та захисту прав людини. Це суттєвим чином впливає і на сучасну судову практику та передбачає ще більш широке використання діючих прецедентів, або прецедентів, які формуються. Наразі у судовій практиці України відбуваються процеси, які можна трактувати як індикативний механізм впливу на правову систему України. Він полягає у тому, що такий вплив має якісно відмінні характеристики, які не відмічалися у попередні роки. Мова йде про взаємозв’язок правової системи України і сучасної судової практики з притаманними їм рисами нормативності прецедентного типу. Відбувається взаємообумовлений процес. З одного боку, судова практика все більше стає інтернаціоналізованою, тобто все більше використовує принципи, стандарти і норми міжнародних договорів, все більше сприймає судовий прецедент різного ступеня сформованості, все більше орієнтується на загальновизнані судово-правові ідеї та принципи. З іншого боку, правова система України передбачає можливість ефективного контролю за виконанням міжнародних актів в межах судової практики, в тому числі із використанням судового прецеденту у відповідних обсягах і сферах застосування. Відтак, судова практика використовуючи судові прецеденти національного та міжнародного походження виступає індикативним механізмом для аналізу правової системи. А реальна судова практика стає індикатором розвиненості правової системи її адекватності сучасним загальносоціальним і державно-правовим процесам.