Медіація в Україні: історико-правові передумови та перспективи

Анотація

В статті автором розкрито історичні передумови зародження і розвитку інституту медіації на теренах сучасної території України. Акцентовано увагу на перспективах подальшого розвитку медіації, розширення практики її застосування в Україні. Відзначено, що право як результат еволюції суспільства та найбільш дієвий, перевірений тисячолітнім досвідом, соціальний регулятор, покликано запобігти виникненню гострих конфліктів в суспільстві та врівноважити інтереси основних верств населення щодо використання, охорони та захисту матеріальних благ, нематеріальних цінностей. Діалектика правового регулювання доводить, що суспільство історично намагалось виробити та запровадити механізми запобігання й подолання правових конфліктів, усвідомлюючи те, що правові конфлікти потенційно є небезпечними як для всього суспільства, так і для кожної людини. Встановлено, що інститут медіації не є новим в системі протидії правовим конфліктам, він зароджується ще в європейських державах античної доби та зберігає свою актуальність і на сьогодні. Тому наукове дослідження медіації, її теоретико-правових та практичних аспектів цілком логічно розпочати з аналізу історико-правових передумов її виникнення в Україні та подальших перспектив її розвитку.

Автором підсумовано, що передумовою розвитку інституту медіації в усіх розвинутих правових системах є усвідомлення більшою частиною міжнародного співтовариства (державами та міжнародними організаціями) та активними споживачами медіаційних послуг – учасниками міжнародних приватних правовідносин – ефективності, зручності та перспективності врегулювання своїх правових суперечок не через численні судові інстанції, а за посередництвом спільно обраного незалежного суб’єкта – медіатора. Найяскравішим доказом готовності українського суспільства до медіації стало ухвалення на національному рівні спеціального законодавчого акту «Про медіацію», який визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.