Теоретичні та практичні аспекти впливу судової правотворчості на судову реформу

Анотація

У статті узагальнено, розширено та обґрунтовано наукові знання про теоретичні та практичні аспекти впливу судової правотворчості на судову реформу. Охарактеризовано юридичну природу судової правотворчості з урахуванням сучасних контекстуальних і концептуальних підходів до розуміння правотворчого потенціалу суду. Судова правотворчість є важливим, невід’ємним та особливим різновидом правотворчості. Юридична природа судової правотворчості глибока та багатогранна, зокрема вона є способом досягнення мети правосуддя та забезпечення верховенства права; важливою гарантією захисту прав людини; необхідним елементом реалізації верховенства права в механізмі забезпечення прав і свобод людини; засобом подолання законодавчих прогалин і виключної правової проблеми в ході правозастосування; інструментом добудови права; «страховим» агентом законодавця тощо. У демократичних країнах світу судова правотворчість зарекомендувала себе як ефективний засіб, доручений судам у межах їхньої правосудної діяльності, й цей інструмент вони використовують з належним рівнем відповідальності. Проаналізовано особливості та напрями впливу міжнародної і національної судової правотворчості на реформування судової системи та правову реформу. Теоретична і практична цінність впливу судової правотворчості на судову та правову реформи полягає в тому, що вона є концептуальною основою для якісної трансформації вітчизняної судової влади, судочинства, правосуддя та системи права, зокрема галузі судового права. Розкрито стан і тенденції запровадження судової правотворчості в національну правову систему України за результатами останньої судової реформи. З кожним етапом судової реформи в Україні актуалізується необхідність офіційного визнання судової правотворчості. Судова реформа 2016 р. позитивно не вирішила це питання. На теперішній час потреба запровадження судової правотворчості переважно визнається на доктринальному рівні, але законодавцем відкидається.