Особливості державно-церковних відносин в Першій Чехословацькій республіці

Автор(и)

  • М. В. Бєлова доктор юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-2077-2342
  • І. Є. Переш кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.2

Ключові слова:

церква, державно-церковні відносини, конкордат, конфесія, Моdus vivendi

Анотація

Вказується, взаємовідносини між Церквою та державою переживали різні етапи у своєму становленні як в Україні так і у світ в цілому. Крім того, взаємини держави з релігійними організаціями у різних країнах й зараз мають свою специфіку. Моделі цих взаємовідносин зазвичай вибудовуються залежно від політичних, конфесійних, культурних та інших традицій кожного регіону. Тому сьогодні в Європі за наявності ряду спільних тенденцій, все ж таки немає єдності підходів у побудові системи державно-церковних відносин.

Цілком очевидно, що для вирішення цього завдання необхідно вивчення наявного історичного досвіду Чехословаччини. Щодо цього конфесійна політика Чехословацької держави у ХХ столітті має особливу цінність. Ще у міжвоєнне двадцятиріччя (1918–1938) тут було здійснено спробу побудувати таку модель взаємовідносин держави та релігійних організацій, яка, з одного боку, передбачала світський характер держави та максимальне обмеження ролі церкви у суспільному житті, а з іншого, збереження основних елементів системи державно-церковних відносин, що склалася в Австро-Угорщини. Можна сказати, що у дещо модифікованому вигляді ця модель продовжувала існувати у Чехословаччині та у другій половині ХХ ст. Навіть у роки державного атеїзму церква тут не була відокремлена від держави. Таким чином, Чехословаччина у ХХ столітті накопичила багатий досвід пристосування традиційних елементів державної церковності до нових історичних умов.

На підставі вивчення вітчизняних та зарубіжних джерел у статті проаналізовано правове регулювання державно-церковних відносин у Першій Чехословацькій республіці. У дослідженні здійснено спробу аналізу взаємовідносин країни з Ватиканом, яка полягала насамперед у необхідності укладення конкордатної угоди. Проаналізовано правову природу Моdus vivendi.

Визначено, модель державно-церковних відносин у першій Чехословацькій республіці стала органічним розвитком моделі, що існувала в Австро-Угорщині. Можна сказати, що процес зрівнювання у правах усіх визнаних державою конфесій прийшов у першій Чехословацькій республіці до певного логічного завершення. При цьому, у ЧСР зберігався і один із основоположних принципів австрійської конфесійної політики — прагнення максимально обмежити зв’язки місцевих конфесій із закордонними адміністративними центрами.

Посилання

Мудрий Софрон, Владика ЧСВВ. Публічне право Церкви і конкордати. Жовква: Місіонер, 2011. 192 с.

Семенова В. Конкордати як механізм регулювання церковно-державних відносин з Католицькою церквою: досвід та перспективи для України. Католицизм: традиція і сучасність. Матеріали VIII міжнародної молодіжної релігієзнавчої літньої школи / [наук. ред. Л.Д. Владиченко, В.Л. Хромець]. К., 2010. 354 с.

Браславець О.Ю. Правова природа конкордатів та конкордатних угод як специфічної форми публічно-правового договору. Юридична наука: Науковий юридичний журнал. № 2. Київ: Національна академія управління. 2012. С. 44–51.

Онищук С.В. Конкордатная система – модель отношений между государством и церковью. Державне управління: теорія та практика. 2013. № 2. С. 1–6.

Палінчак М. Держава і церква в постсоціалістичній Чехії. Український науковий журнал «Oсвіта регіону». № 3. 2014. С. 90–93.

Чехия и Словакия в ХХ веке: очерки истории: в 2 кн. / отв. ред. В. Марьина. Кн. 1. 2005. 453 с.

Hacha E., Hoetzel J., Laštovka K.,Weyr F. Slovnik veřejneho prava československeho. Svazek II. Brno: Polygrafia – Rudolf M. Rohrer. Brno, 1932. 678 s.

Koniček, Jiři. Modus vivendi v historii vztahů Svateho stolce a Československa. Olomouc: Společnost. 2004. 290 s.

Dejmek, Jindřich. Československo-vatikanska jednani o modus vivendi 1927-1928. Česky časopis historicky, 1994, č. 92. s. 278–231.

Бліхар В.С. Державно-церковні відносини як експлікація дихотомії влади та суспільства у європейській філософії: монографія. Львів : ЛьвДУВС, 2013. 516 с.

Черній А.М., Лахно А.І. Релігієзнавство: [навч. посіб.]. К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. 288 с.

Енциклопедія міжнародного права: у 3 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко, В.Н. Денисов (співголови) та ін., Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Т. 1. А-Д. К.: Академперіодика, 2014. 920 с.

Pehl M. Československo a Svatý stolec. Od nepřatelství ke spolupráci (1918–1928) I. Úvodní studie. Praha, 2012. 229 s.

Simunkova, Alena. Czechoslovakia 1918-92 (Book Review). Central European History (Brill Academic Publishers); 2000, Vol. 33 Issue 3. p.438.

Палінчак М.М. Взаємини держави і церкви в Словацькій республіці. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2013. Вип. 5. С. 106–110.

Палінчак М.М. Державно-церковні відносини на Закарпатті та в Східній Словаччині в 20-середині 30-х років ХХ століття. Ужгород. 1996. 92 с.

Чехия и Ватикан заключили договор о положении Католической Церкви в республике. URL: http://religio.ru/news/4119.html.

Саморуков M. Папская припарка мертвому католицизму. Нова Європа. 2009. URL: http://slon.ru/world/papskaya_priparka_mertvomu_katolicizmu-143406.xhtml.

Палінчак М.М. Трансформація державно-церквних відносин у постсоціалістичному суспільстві (на прикладі країн Центральної і Східної Європи). Монографія. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. 472 с.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В. Система захисту прав і свобод людини і громадянина: доктринальні та нормативні основи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2022. Вип. 74. С. 85–90.

Бєлов Д., Громовчук М. Правовий простір держави: конституційно-правовий аспект. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. Випуск 66. С. 46–50.

Громовчук М.В., Бєлов Д.М., Принцип гуманізму, як основоположний принцип побудови сучасної правової держави. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. Випуск 65. С. 46–50.

Громовчук М.В. Державно-церковні відносини в Першій Чехословацькій республіці: конституційно-правовий аспект. дис. канд. юр. наук. Спец. 12.00.02. – конституційне право; муніципальне право. Ужгород 2015. 210 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень