Співвідношення юридичної науки, освіти та практики: пошук балансу між фундаментальною юридичною підготовкою та практичними навичками

Анотація

У статті досліджено поняття юридичної науки, освіти та практики в контексті їх взаємодії. Зазначено, що основним завданням вітчизняної системи вищої юридичної освіти стає пошук балансу між фундаментальною теоретичною підготовкою та практичними навичками. Для деяких видів юридичної практики необхідні ґрунтовні знання у сфері і національного, і міжнародного права. Чимало вишів орієнтуються на вивчення законодавства інших країн та іноземних мов. Окрім того, сучасні політичні процеси вимагають переробки робочих програм дисциплін, наприклад, пов’язаних з діяльністю міжнародних організацій. Для майбутнього професіонала вважаємо важливим не лише закріплювати теоретичні знання й механічні навички, а й формувати юридичне мислення (розвивати аналіз, аргументацію, ухвалення рішень, відповідальність). Наголошено, що зміни у сфері правничої освіти закріплені у Звіті Єврокомісії стосовно прогресу України щодо вступу до ЄС, що був оприлюднений у листопаді 2023 року. Серед іншого там є вимоги: чітко розмежувати юридичну освіту та підготовку кадрів для органів правопорядку; посилити вимоги до вступу в правничі школи та вимоги ліцензування юридичних шкіл; запровадити прозорий розподіл державного замовлення; переглянути освітні програми з акцентом на етику, практичну підготовку, право ЄС та міжнародні обміни; впровадити ЄДКІ. При модернізації юридичної освіти також важливо звернути увагу на процес навчання, зокрема треба урізноманітнити види діяльності студентів. Крім традиційних лекцій, семінарів та зазначених раніше практик, для майбутніх юристів важливим є досвід написання курсових і випускних кваліфікаційних робіт, участь у модельних процесах, оскільки це дозволяє формувати загальну і правову культуру письма та мовлення, правову позицію у справі та навички ведення дискусії. Зроблено висновок, що в сучасній Україні відбувається становлення нових правових механізмів, що знайшло свій прояв, зокрема, в активній законотворчості, мають місце якісні зміни у правосвідомості, враховуючи і професійну. За таких умов професійна юридична освіта, що передбачає формування у студентів практичних навичок, стає безцінною. При збереженні підготовки професіоналів для вузької сфери юридичної діяльності має водночас розвиватися й університетська освіта на ґрунті вітчизняної і європейської юридичної науки. Студент університету зможе стати хорошим фахівцем тільки за умови, коли він вивчає юридичні поняття, категорії, конструкції і способи їх вираження в різних правових реаліях. Такі знання не застаріють і через кілька років, навіть якщо зміниться чинне законодавство.