Історичний досвід розвитку правоохоронних органів США, Великобританії та України

Автор(и)

  • П. А. Трачук кандидат юридичних наук, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права УжНУ, Україна
  • Я. В. Ступник кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінального права і процесу УжНУ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.3.31

Ключові слова:

правоохоронні органи, правоохоронна система, становлення правоохоронних органів, історія, історичний розвиток, історичний генезис, розвиток

Анотація

Стаття присвячена дослідженню історичного становлення правоохоронної системи США, Великобританії та України на основі проведення порівняльно-правового аналізу ключових етапів генези правоохоронних органів.

Доведено, що формування системи правоохоронних органів певної держави детермінована особливостями державно-правового ладу даної держави та наявними історичними подіями, які ставали поштовхом для змін як в нормативно-правовому регулюванні, так і в реалізації завдань правоохоронних органів на практиці. Обрання за основу аналізу історичного розвитку системи правоохоронних органів таких країн, як Україна, Сполучені Штати Америки та Великобританія обумовлено одним фактором, а саме формою державного устрою, оскільки, на нашу думку існує гіпотеза щодо впливу форми державного устрою на розвиток правоохоронних органів на території певної країни. На основі застосованого порівняльно-правового аналізу було вивчено та проаналізовано сутнісні етапи розвитку правоохоронних органів даних держав, нормативно-правове закріплення їх компетенції, а також досліджено особливості практичної реалізації їх функцій.

Доведено, що історичний розвиток держав, їхня політична взаємодія на історичній арені з іншими державами, розвиток економіки та торгівлі вплинув та впливає та швидкість та інтенсивність розвитку правоохоронної системи. Так, приналежність територій України до різних держав спричинив багатоетапний розвиток її правоохоронної системи та запозичення різних зарубіжних практик її нормативного регулювання. Не меншою мірою впливає і адміністративно-територіальний устрій держав, що було визначено під час аналізу досвіду Сполучених Штатів Америки: внаслідок федеративного устрою держави можна говорити про трьохланкову систему правоохоронних органів на рівні федерації, окремих штатів та на місцях. Історичний же розвиток Великобританії сприяв формуванню різних самостійних органів в межах правоохоронної системи, що не спостерігалося в інших досліджуваних державах.

Посилання

Повість врем’яних літ. Літопис (перевод з древньоруської, післяслова, коментар В.В. Яременка). Київ: Рад письменник, 1990. 558 с.

Калинюк Н.М. Тактика проведення очної ставки: дис.. канд.. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2012. 233 с.

Прокуратура України. URL: http:www.gp.gov.ua/ua/history_gpu.html.

Воропанов В.А. О значении института судебного представительства в сфере юстиции первуй половины 19 века. Весник Челябинского государственного университета. 2009. № 21. С. 110–115.

Довбик В.А. Становлення робітничо-селянської міліції УРСР (1919–1922 рр.). URL: http://mvs.gov.ua.mvs/control/rov/uk/publish/article/47340.

Гончаренко В.Д., Рогожина А.Й., Святоцький О.Д. Історія держави і права України: підручник: у 2-х т. / за редакц. В.Я. Тація. Київ: Видавництво «Ін Юре». 2000. Т. 2. 580 с.

Організація судових та правоохоронних органів: Навчальний посібник / І.Є. Марочків, В.В. Афанасьєв, В.С, Бабкова та інші. Харків: Право, 2000. 272 с.

Гриценко В.Г. Адміністративно-правові засади оптимізації правоохоронної системи в Україні: (монографія). Кіровоград: Полімед-Сервіс, 2014. 428 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-19

Номер

Розділ

Розділ 10. Судоустрій; прокуратура та адвокатура