Міжнародно-правовий захист навколишнього середовища від злочинних посягань під час збройних конфліктів

Анотація

Статтю присвячено розкриттю стану правового забезпечення міжнародно-правового захисту навколишнього середовища від злочинних посягань під час збройних конфліктів. Звернено увагу, міжнародно-правові зобов’язання держав щодо захисту довкілля у період збройного конфлікту містяться лише в декількох природоохоронних договорах, але одночасно в спеціальних договорах, які застосовують при наявності збройного конфлікту та є джерелами міжнародного гуманітарного права. Зауважено, що із загальних принципів впливу війни на міжнародні договори випливає, що припинення міжнародного договору з початком війни є винятком із правил, а не обов’язковим актом. Згідно статтей 61 та 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. про неможливість виконання та докорінну зміну обставин, випливає, що війна не є підставою для автоматичного припинення дії договорів, у тому числі природоохоронних, сторонами яких учасники збройного конфлікту стали в мирний час, що також констатовано у Проекті статей про вплив збройних конфліктів на договори 2011 р., підготованому Комісією міжнародного права ООН, де міститься посилання на орієнтовний список договорів, сам предмет яких передбачає те, що вони продовжують діяти під час збройного конфлікту, серед них – договори з міжнародної охорони навколишнього середовища.

Підтримано точку зору щодо потреби розроблення кодифікованого міжнародного акту, який би умістив розрізнені нині положення щодо врегулювання питання охорони довкілля в умовах збройного конфлікту, відшкодування завданої шкоди тощо як джерела міжнародного права навколишнього середовища, а також усунув існуючі проблеми правозастосування, наприклад, щодо вузького і неточного визначення критеріїв порогового рівня, який вимагається для доведення заподіяння шкоди навколишньому середовищу під час збройного конфлікту.