Злочини проти людяності: поняття та ознаки

Автор(и)

  • М. Г. Тома кандидат юридичний наук, доцент, асистент кафедри кримінального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-5081-7842

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.2.53

Ключові слова:

злочини проти людяності, Міжнародний кримінальний суд, Римський статут, міжнародні злочини, жертва

Анотація

Актуальність статті є очевидною оскільки жахливі злочини РФ на території України сколихнули не тільки українське суспільств а і весь світ. Російські військовослужбовці та їх командування вчиняють широкомасштабні та системні напади на цивільне населення – жорстокі вбивства, катування, тортури, зґвалтування, поневолення, винищення, депортації, тюремне ув’язнення, злочин апартеїду та інші жорстокі за своїм характером протиправні діяння спрямовані проти народу України.

Актуальність дослідження також пов’язана з тим, що Кримінальний кодекс України (далі – КК України) не містить визначення злочинів проти людяності, на відміну від інших злочинів до прикладу військових чи воєнних. Спробуємо розібратися, як будуть кваліфіковані дії злочинців українськими судами та хто буде притягнутий до кримінальної відповідальності на міжнародному рівні у разі встановлення вчинення злочинів проти людяності в Україні.

«Злочини проти людяності» як окрема група злочинів у міжнародному праві вперше знайшло своє відображення в об’єднаній декларації урядів Франції, Великобританії та Росії 28 травня 1915 року як протест проти геноциду, який вчинявся Туреччиною по відношенню до вірменського населення. Наслідком злочинних подій було вбивство більше мільйону осіб, що спонукало міжнародну спільноту дати назву цьому ганебному акту як «злочин проти цивілізації та людяності», за який керівні особи турецького уряду мали б понести відповідальність.

Злочини проти людяності – це злочини, які покликані знищити саму природу людини. Ці злочини вважають найжахливішими злочинами, адже вони означають усвідомлені масові вбивства або за фактом самого існування людей (злочини проти людяності), або за фактом приналежності до етнічної чи національної групи (геноцид).

В ряді міжнародних документів, таких як: Статут Нюрнберзького Міжнародного воєнного трибуналу, стаття 6с; Хартія Міжнародного воєнного трибуналу в Токіо, стаття 5с; Закон № 10, прийнятий Контрольною радою союзних держав у Німеччині в 1945 р., стаття II, 1с; Конвенція ООН від 9 грудня 1948 р. Про попередження злочину геноциду та покарання за нього; Статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії, ст. 3-5 та Руанді ст. 2-3; Статут міжнародного кримінального суду, ст. 7, відображені такі міжнародні злочини, як злочини проти людяності, з цього і випливає, що на злочини проти людяності розповсюджується універсальна юрисдикція.

Посилання

Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/.

Нюрнбергский процесс: сборник материалов: в 8-ми т. Москва, 1999. Т. 8. 609 с.

International Criminal Tribunal for Rwanda. URL: http://www.unictr.org/ International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. URL: http://www.icty.org/.

Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text.

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

Теорія та практика міжнародного кримінального права: підручник / за ред. проф. Н.А. Зелінської. Одеса: Фенікс, 2017. 582 с.

The Elements of Crimes. URL: http://www.icc-cpi.int.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-08

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право