Особливості відповідальності за кібератаки в країнах ЄС
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.2.51Ключові слова:
кібератака, кіберзлочини, кримінальна відповідальність, кіберзагрози, Європейський СоюзАнотація
Стаття присвячена особливостям відповідальності за кібератаки в країнах Європейського Союзу. Зазначено, що кібератаки на державні органи можуть бути складовою частиною кібервійни або гібридної війни і при цьому становити загрозу для національної та глобальної безпеки, оскільки вони можуть призвести до витоку важливої інформації, порушити роботу державних систем та призвести до різних негативних наслідків. Так, наприклад, в Європі основними цілями хакерів з 2022 року, окрім України, стали Польща, країни Балтії, Північної Європи та Німеччина. Частка кібератак на країни Європейського Союзу (далі – ЄС) зросла з близько 10% у першому кварталі 2022 року, до майже 50% у 2023 році. Загалом на Україну у 2022 році було здійснено 162 кібератаки; на Польщу – 114; Естонію, Литву та Латвію – 157; Швецію, Норвегію, Данію та Фінляндію – 95, Німеччину – 57.
Встановлено зростання активності кібератак на мережі енергетичного сектору, дипломатичний корпус, силові відомства, оборонний комплекс, державні підприємства та медіа-компанії. Основною метою цих атак є завдання шкоди критичній інфраструктурі країни. Глобально спостерігається стійка тенденція до зростання кількості цілеспрямованих кібератак на об’єкти критичної інфраструктури протягом останніх років. І тому, у зв’язку з можливими негативними наслідками в разі реалізації кібератак, важливо відзначити, що забезпечення ефективного функціонування системи кіберзахисту країни залишається високопріоритетним завданням. Кожен рік підкреслює актуальність цього завдання, оскільки загрози в кіберпросторі продовжують зростати та стають все більш високоспеціалізованими.
Зроблено висновок, що важливим для визначення можливої відповідальності в країнах Європейського Союзу за кібератаку виступатиме їх публічна атрибуція, яка включатиме ідентифікацію та публічне оголошення того, хто стоїть за конкретною кібератакою, яка впливає на державні, комерційні або інші об’єкти.
Посилання
2022-2023: А year of cyber conflict in Ukraine. Summary of extensive analysis from the Thales Cyber Threat Intelligence Team. URL: https://bo-cyberthreat.thalesgroup.com/sites/default/files/2023-03/Brochure-resume-A5-WEB.pdf (дата звернення 07.02.2024).
Маріц Д.О. «Кібератака» – війна майбутнього. Інформація і право. 2015. № 3. С. 104–109.
Гончар С., Леоненко Г. Наслідки можливих кібератак на об’єкти критичної інфраструктури. Information Technology and Security. 2016. Vol. 4, № 1. С. 108–113.
Дрейс Ю.О. Аналіз базової термінології і негативних наслідків кібератак на інформаційно-телекомунікаційні системи об’єктів критичної інфраструктури держави. Захист інформації. 2017. Т. 19, № 3. С. 214–222.
Cybersecurity Strategy of the European Union: An Open, Safe and Secure Cyberspace. URL: http://www.enisa.europa.eu. (дата звернення: 07.02.2024).
Саєнко М.І., Савела Є.А., Тополянський Ю.Ю. Міжнародний досвід протидії кіберзлочинності та кібершахрайству. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право. 2021. Вип. 64. С. 386–391.
Кузьменко О.В., Доценко Т.В., Боженко В.В., Світлична А.О. Закономірності здійснення кібератак в країнах єс на основі використання асоціативних правил. Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. 2021. № 1. С. 95–103.
Сурілова О.О. Публічна атрибуція кібератак державами-членами ЄС та застосування кіберсанкцій союзом щодо кібератак, які становлять загрозу ЄС та його членам. Правова держава. 2021. № 43. С. 209–216.
У Бухаресті відкрили Європейський центр з кібербезпеки. URL: https://ms.detector.media/kiberbezpeka/post/31891/2023-05-09-u-bukharesti-vidkryly-ievropeyskyy-tsentr-z-kiberbezpeky/ (дата звернення: 07.02.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. Я. Салій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.