Особливості відповідальності за кібератаки в країнах ЄС

Анотація

Стаття присвячена особливостям відповідальності за кібератаки в країнах Європейського Союзу. Зазначено, що кібератаки на державні органи можуть бути складовою частиною кібервійни або гібридної війни і при цьому становити загрозу для національної та глобальної безпеки, оскільки вони можуть призвести до витоку важливої інформації, порушити роботу державних систем та призвести до різних негативних наслідків. Так, наприклад, в Європі основними цілями хакерів з 2022 року, окрім України, стали Польща, країни Балтії, Північної Європи та Німеччина. Частка кібератак на країни Європейського Союзу (далі – ЄС) зросла з близько 10% у першому кварталі 2022 року, до майже 50% у 2023 році. Загалом на Україну у 2022 році було здійснено 162 кібератаки; на Польщу – 114; Естонію, Литву та Латвію – 157; Швецію, Норвегію, Данію та Фінляндію – 95, Німеччину – 57.

Встановлено зростання активності кібератак на мережі енергетичного сектору, дипломатичний корпус, силові відомства, оборонний комплекс, державні підприємства та медіа-компанії. Основною метою цих атак є завдання шкоди критичній інфраструктурі країни. Глобально спостерігається стійка тенденція до зростання кількості цілеспрямованих кібератак на об’єкти критичної інфраструктури протягом останніх років. І тому, у зв’язку з можливими негативними наслідками в разі реалізації кібератак, важливо відзначити, що забезпечення ефективного функціонування системи кіберзахисту країни залишається високопріоритетним завданням. Кожен рік підкреслює актуальність цього завдання, оскільки загрози в кіберпросторі продовжують зростати та стають все більш високоспеціалізованими.

Зроблено висновок, що важливим для визначення можливої відповідальності в країнах Європейського Союзу за кібератаку виступатиме їх публічна атрибуція, яка включатиме ідентифікацію та публічне оголошення того, хто стоїть за конкретною кібератакою, яка впливає на державні, комерційні або інші об’єкти.