Соціальна держава: сутнісне, безпеково-правове та кримінологічне значення

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу сутності поняття держави та соціальної держави, беручи до уваги їх характеристики філософами і науковцями від античних часів по сьогодення, і виходячи з необхідності формування сучасної держави як високорозвиненої, правової, демократичної держави, яка визначає людину найвищою соціальною цінністю, забезпечує її права та свободи, гідні умови існування, безпеку і добробут, шляхом проведення активної соціальної політики на принципах громадянського суспільства, соціальної справедливості, рівності, солідарності та відповідальності.

Досліджено питання виправданості на сьогодні звуження державою власних функцій і власної відповідальності за розвиток суспільства, не зважаючи на своє основне призначення, і залишаючись при цьому відстороненим «арбітром» природнього саморозвитку соціуму.

Розглянуто взаємозалежність та вплив держави на злочинність не лише в позитивному, а й у негативному аспекті, зокрема у намаганні налагодити життя громадян за допомогою широкого використання кримінально-правових заходів, наслідком чого може бути породження непомірно великої «штучної» злочинності, яка у свою чергу, буде сприяти зростанню «природної» злочинності.

В напрямку формування сучасної соціальної держави як правової, демократичної держави, яка забезпечує основоположні права та свободи людини, гідні умови її існування, безпеку і добробут, розглянуті основні способи і напрямки соціально-політичної та економічної організації соціуму на предмет їх продуктивності та суперечливості, соціальної безпеки та детермінації злочинності. Здійснено аналіз взаємозв’язку та взаємозалежності критеріїв національної безпеки та соціальної, їх спільні пріоритетні інтереси, які повинні враховуватись при формуванні стратегічних пріоритетів соціальної держави, серед яких є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, розвиток громадянського суспільства, його демократичних інститутів, зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві, створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійно зростаючого рівня життя і добробуту населення, а також – розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу, зміцнення фізичного здоров’я нації, створення умов для розширеного відтворення населення.

Обґрунтовано позицію, що основним призначенням держави, метою та її сутністю є безпечне існування соціуму, де безпека соціуму, тобто – соціальна, або суспільна безпека у цьому розумінні виступає синонімом поняття – національна безпека, виходячи з того, що нація - спільнота всіх громадян, та осіб без громадянства, які на даний момент проживають на території держави і підпадають під її юрисдикцію.

Зроблено висновки щодо необхідності створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості, від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини, а також забезпечення суспільної злагоди в державі на основі соціального миру і соціального партнерства де ключову роль повинно відігравати розвинене громадянське суспільство.

Підтримано аргументацію необхідності існування серед основних функцій соціальної держави такої як захисна (компенсаційна) функція – це створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості, від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини, а також забезпечення суспільної злагоди в державі на основі соціального миру і соціального партнерства, де вирішальними складовими процесу здійснення контролю за соціальним станом у державі та її регіонах громадянським суспільством повинні стати аналіз, прогнозування стану та розвитку самих об’єктів національної безпеки, як основних цінностей українського народу так і цілей щодо їх досягнення.