Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як обставина, що пом’якшує покарання: до питання про обсяг

Анотація

Статтю присвячено дослідженню однієї із обставин, що пом’якшують покарання, передбаченої у п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, – добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Відзначено, що багато пов’язаних із цією обставиною питань досліджені науковцями і щодо них сформульовано загальноприйняті позиції. Водночас неоднозначним є питання про обсяг відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, оскільки незрозуміло, чи допускається часткове їхнє відшкодування або усунення, а чи навпаки вимагається лише повне. Автор, застосувавши різні способи тлумачення тексту кримінального закону, навів низку аргументів на користь того, що таке відшкодування або усунення повинні бути лише повними, інакше їх не можна враховувати як обставину, що пом’якшує покарання. Наведено думку, що, якщо припустити, що допускається також і часткове відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, то це призведе до проблем у правозастосуванні, оскільки неможливо обґрунтувати, відшкодування або усунення якої частки збитку або шкоди можна вважати достатнім для пом’якшення покарання. Ще одне питання виникає у контексті положення ч. 2 ст. 66 КК України про невичерпність переліку обставин, що пом’якшують покарання, зокрема, чи можна часткове відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди врахувати як обставину, що пом’якшує покарання? На це питання запропоновано негативну відповідь, адже зазначено, що ч. 2 ст. 66 КК України стосується інших, окрім вже передбачених кримінальним законом, обставин, що пом’якшують покарання. А тому визнання часткового відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди обставиною, що пом’якшує покарання, нівелюватиме значущість обставини, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, та загалом створить передумови для занадто широкого трактування інших передбачених законом обставин.