Електронна комунікація між роботодавцем та працівником в період дії воєнного стану

Анотація

У статті розглядається необхідність гнучкості та адаптивності в управлінні трудовими відносинами під час воєнного стану. Важливим кроком, який здійснив законотворець на шляху організації кадрового діловодства між роботодавцем та працівником, є законодавче закріплення норм, що дають роботодавцям можливість самостійно визначати ці процеси, забезпечуючи при цьому достовірний облік виконаної праці та витрат на оплату праці. В умовах воєнного стану в Україні дозволено використовувати електронний обмін документами. Це означає, що роботодавець та працівник можуть домовитися про альтернативні методи створення, відправлення та зберігання офіційних документів, таких як накази або повідомлення. Такі способи можуть включати в себе використання електронних комунікацій, які вибрані за згодою між роботодавцем та працівником. Ці заходи мають на меті допомогти в забезпеченні продовження існування вже наявних трудових відносин та збереженні важливої документації під час воєнного стану. Запровадження таких змін стало важливим, оскільки воєнний стан може ускладнити звичайні процедури комунікації. Ці зміни також допомагають уникнути непорозумінь та конфліктів. Однак, якщо роботодавець та працівник не домовилися про електронний обмін документами, то офіційні документи повинні бути подані у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу. Це важливо, тому що відправлення заяви електронним шляхом не дає можливості іншій стороні переконатися в автентичності волевиявлення заявника. Також можливо використовувати телефон для обміну інформацією, хоча це може бути менш ефективним для деяких видів документів. В будь якому разі важливо, щоб обидві сторони трудових правовідносин – і працівник і роботодавець були в курсі того, які методи комунікації будуть використовуватися, і погоджувалися з ними. В умовах воєнного ж стану, окрім іншого, можуть бути введені додаткові процедури для забезпечення ефективного обміну документами. З аналізу існуючої судової практики вбачається, що в усіх перелічених методах та способах комунікації головним залишається все ж факт погодження роботодавцем та працівником між собою відповідного способу обміну документами, оскільки відсутність підтвердженої домовленості матиме вплив як на права та обов’язки роботодавця, так і на права та обов’язки працівника.