Характеристика законодавства у сфері охорони здоров’я

Анотація

У статті досліджено сутність адміністративно-правового регулювання у сфері охорони здоров’я крізь призму систематизації адміністративного законодавства в зазначеній галузі. Надано визначення правового регулювання публічного адміністрування, як цілеспрямованої діяльності органів державної влади врегульованої законами та іншими нормативними актами, яка спрямована на закріплення, упорядкування та захист суспільних відносин у зазначеній сфері, що здійснюється з метою збереження, зміцнення здоров’я, захисту прав пацієнтів та медичних працівників. Зосереджено увагу на визначенні ролі та значенні таких видів систематизації, як: інкорпорація, консолідація, кодифікація, адаптація та їх застосування у сфері охорони здоров’я.

Визначено, що кодифікація адміністративного законодавства у сфері охорони здоров’я є найдосконалішою формою систематизації, що безпосередньо пов’язано із зміною форми та змісту чинного законодавства його переглядом, усуненням колізій, прогалин, застарілості та множинності правових норм.

Окрема увага, приділяється адаптації, як основоположного компоненту євроінтеграційного курсу України, яка полягає в поетапному ухваленні та впровадженні законів і підзаконних нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням права Європейського Союзу, також у внесенні відповідних змін у чинні правові акти України.

Проведено аналіз та визначено причини, які ускладнюють класифікацію законодавства у сфері охорони здоров’я, серед яких головною є комплексність правового регулювання. Запропоновано класифікацію законодавства охорони здоров’я за принципом ієрархічності, предметом та за сферою правового регулювання, а також за колом осіб.

Обґрунтовано необхідність доповнення діючого Кодексу про адміністративні правопорушення розділом «Правопорушення у сфері охорони здоров’я», що встановлюватиме відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері охорони здоров’я, а також посилить адміністративну відповідальність за їх вчинення. Зазначені зміни забезпечать врегулювання відносин у сфері надання медичних послуг, захист прав лікарів та пацієнтів, і як наслідок покращать якість надання медичної допомоги населенню.