Політично-правові аспекти отримання повоєнних репарацій за злочини екоциду, вчинені російською федерацією на території України

Анотація

Війна, яка триває на території України вже більше дев’яти років щоденно завдає нищівного удару навколишньому природному середовищу, оскільки будь-які військові дії так чи інакше впливають на природні ресурси Землі. Щоденно армія держави-агресора застосовує заборонені міжнародним гуманітарним правом способи й прийоми ведення збройного конфлікту й наносить умисну шкоду довкіллю та цивільному населенню України. З огляду на це, у статті досліджуються концептуальні засади (теоретичні й практичні) щодо сплати Російською Федерацією повоєнних репарацій для України та її політичних партнерів у зв’язку з вчиненням міжнародного злочину – екоциду.

Встановлено, що увага до питань екологічних забруднень є досить виправданою, оскільки через шкідливі виробничі процеси господарської діяльності, а також через збройні конфлікти людська цивілізація руйнує екологічну оболонку Землі, завдаючи тим самим незворотної шкоди та наближаючи нас до екологічної катастрофи. Такі дії в міжнародному публічному праві визнаються екоцидом, хоча єдиного визначення цього поняття ні на національному, ні на міжнародному рівні не існує і досі.

Поняття «екоцид» виникло задовго до його практичного застосування у вітчизняних та міжнародних наукових колах. Водночас, активно вживати термін «екоцид» і розглядати його як один з основних міжнародних злочинів розпочали тільки наприкінці 1970-х років. Це стало поштовхом до імплементації положень про екоцид до актів національного законодавства та встановлення кримінальної відповідальності за його вчинення.

Разом з тим, автором акцентовано увагу на гострій необхідності внесення змін до ст. 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду у зв’язку з тим, що поняття «екоцид» згадується в документі побіжно та не містить чіткої правової регламентації. Перспективною вважається ініціатива фонду «Stop Ecocide Foundation», яким у червні 2022 року з нагоди 75-ї річниці відкриття Нюрнберзького процесу було презентовано Проект змін до Римського статуту МКС. На відміну від сучасної редакції Статуту, ініціатори проводять чітку дефініцію поняття «екоцид», що дозволить державам-підписантам безперешкодно звертатися до використання цього положення на практиці.