Взаємодія правоохоронних органів у межах міжнародного співробітництва під час збирання електронних доказів учинення злочину

Автор(и)

  • А. - М. Ю. Ангеленюк к.ю.н., старший науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту МВС України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5947-5105

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.3.1

Ключові слова:

взаємодія, міжнародне співробітництво, розслідування, кримінальне провадження, електронні докази

Анотація

У статті розглянуто питання, які пов’язані зі взаємодією правоохоронних органів у межах міжнародного співробітництва під час збирання електронних доказів учинення злочину. Проаналізовано деякі аспекти процесуального порядку надання/отримання запиту про міжнародну правову допомогу та процесуальної діяльності спільних слідчих груп.

Виокремлено такі особливості електронних доказів учинення злочину як стійкість до зовнішніх втручань та час збереження електронної інформації на певному носії, які безпосередньо впливають на вектори взаємодії правоохоронних органів.

Звернено увагу на окремі нормативно-правові положення Кримінального процесуального кодексу України; Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні; Другого додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, які стосуються питань взаємодії правоохоронних органів та міжнародного співробітництва. Наведено недоліки правового закріплення окремих процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, які впливають на предмет взаємодії правоохоронних органів під час збирання електронних доказів учинення злочину, зокрема в надзвичайних ситуаціях. Констатовано, що в результаті прогалин права, які стосуються порядку збирання електронних доказів під час розслідування злочинів, в окремих випадках, правоохоронні органи змушені знаходити шляхи взаємодії з іншими суб’єктами на засадах добровільності. Однак, за відсутності добровільної згоди в іншої сторони такий підхід не є ефективним, а в поєднанні з надто бюрократизованим порядком міжнародного співробітництва, затратами часу на його дотримання та особливостями електронних доказів може призвести до втрати таких доказів.

Враховуючи недоліки законодавства, надано відповідні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кримінального процесуального кодексу України.

Посилання

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651–VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення 05.01.2024).

Ангеленюк А.-М.Ю. Електронний документообіг як напрямок вдосконалення кримінально-процесуальної форми під час досудового розслідування в Україні. Форум Права, 63(4). 2020. С. 6–14. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.4094721.

Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 575 від 07.07.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17#Text (дата звернення 05.01.2024).

Леган І.М. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії транснаціональній злочинності: монографія. Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2021. 328 с.

Гуцалюк М.В., Антонюк П.Є. Процесуальна спроможність використання електронної (цифрової) інформації як доказу в кримінальному провадженні. Інформація і право № 2(41). 2022 С. 116–122. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/15_22.pdf (дата звернення 05.01.2024).

Second Additional Protocol to the Convention on Cybercrime on enhanced cooperation and disclosure of electronic evidence (CETS No. 224) [Strasbourg, 12.V.2022]. URL: https://rm.coe.int/1680a49dab (дата звернення 05.01.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-19

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність