Концепція «складно-структурної власності» та інститут таймшеру

Анотація

У науковій статті досліджено концепцію «складно-структурної власності», яка є в основі таймшеру зарубіжних держав задля обрання оптимальних правових засад даного інституту в Україні. Встановлено, що концепція «складно-структурної власності» поступово розвивалася паралельно із розвитком самого таймшеру. На ранніх етапах розвитку споживач купував у власність частку у нерухомості, що дозволяла йому користуватися нею фіксований тиждень у певний сезон на курорті. Поступово виникли ще більш гнучкі продукти на ринку таймшеру, навіть засновані на бальній системі. Виявлено, що стан опрацювання цієї проблематики не відповідає потребам рекодифікації ЦК України та удосконаленню правових засад таймшеру в умовах розвитку туристичної діяльності. Наведено приклади законодавства зарубіжних держав, які регулюючи інститут таймшеру, укладення відповідних договорів, закріплюють і підхід до розуміння концепції «складно-структурної власності», зокрема положень Закону про розподіл земель Каліфорнії, Закону штату Флорида «Про план відпустки та таймшер», Статуту штату Невада тощо.

Виявлено, що концепція «складно-структурної власності» у законодавстві різних штатів США пов’язана із поняттям «нерозділених інтересів». Це доволі цікавий підхід, який повністю релевантний правовій природі таймшеру, яка по суті так само передбачає у декількох споживачів наявність «нерозподілених інтересів», а в умові розширення форм таймшеру, появи бальної системи, обмінів, круїзних пропозицій, вказаний підхід проявляється ще більш виражено. З’ясовано, що у романо-германських державах правову природу таймшеру розглядають через призму зобов’язань та речових прав.

Обґрунтовано, що концепція «складно-структурної власності» базується на невичерпному переліку правомочностей власника, що поширена у англо-американській приватноправовій доктрині. У національній доктрині приватного права з’являється дедалі більше наукових досліджень, які обґрунтовують, що права власника не обмежуються класичною тріадою правомочностей.

Доведено, що оскільки складно-структурна власність можлива саме у випадку володіння на праві власності майном декількома співвласниками, для неї характерні особливості спільної власності. Запропоновано виділити «просту спільну власність» та «складно-структурну спільну власність».