Перспективи застосування штучного інтелекту в цивільному судочинстві

Автор(и)

  • І. В. Скляренко доктор філософії у галузі права, старший викладач кафедри права та правоохоронної діяльності, Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2104-6721

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.36

Ключові слова:

штучний інтелект, цивільне судочинство, правосуддя, суддя, цивільна справа

Анотація

У статті розглянуто загальні перспективи застосування технології штучного інтелекту у цивільному судочинстві як основного та допоміжного інструменту на сучасному етапі розвитку даної технології. Досліджено основні підходи до визначення поняття штучного інтелекту та охарактеризовано його класифікацію на слабкий, сильний та суперінтелект. Наголошено на тому, що правосуддя за загальним правилом здійснюється професійними суддями, оскільки до них висуваються високі вимоги до їх правових знань та життєвого досвіду. Аргументовано, що рівноцінна заміна судді у цивільному судочинстві на технологію штучного інтелекту на сьогодні є неможливою. Проаналізовано причини неможливості такої заміни, а саме складність та багатогранність спірних приватно-правових відносин, неможливість врахування моральних та етичних аспектів, необхідність гнучкості у прийнятті рішення, проблема характеру початкових алгоритмів роботи штучного інтелекту, прозорість (мотивованість) рішень, проблема визначення винної особи за судові помилки, проблема захисту даних. Відзначено, що дані причини мають технологічне та правове підґрунтя. Надано критичну оцінку концептуальним підходам держави до розвитку штучного інтелекту в сфері правосуддя. Розглянуто напрямки допоміжного застосування технологій штучного інтелекту у цивільному судочинстві, що зводяться до автоматизації рутинних завдань, обробки та аналізу великих обсягів даних та доказів, збільшення доступності правосуддя. Доведено, що застосування технології штучного інтелекту надає кращі можливості для реалізації учасниками судового процесу своїх прав та обов’язків в тому числі щодо опрацювання великих обсягів інформації. Наголошено на важливості забезпечення високого рівня захисту інформації при застосування штучного інтелекту під час здійснення правосуддя у цивільних справах. Обґрунтовано необхідність нормативного регулювання застосування технології штучного інтелекту в цивільному судочинстві в комплексі з іншими сферами публічного управління та галузями права. Вказано, що більш широке застосування штучного інтелекту у цивільному судочинстві потребуватиме нових технологічних рішень, та перегляду правових основ судової гілки влади.

Посилання

Карпенко В. Гіпотетичне майбутнє універсального штучного інтелекту. Філософія науки: традиції на інновації. 2011. № 1 (3). С. 57–64.

Blackburn, Simon. The Oxford Dictionary of Philosophy, 3rd edition., Oxford., 2016. 551 p. URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/artificial_intelligence.

Kirchner C. Artificial intelligence: basic concepts. La Revue du praticien. 2018. Vol. 68, № 10. P. 1143-1144.

Костенко О.В., Костенко В.В. Правова відповідальність та ідентифікація суб’єктів і об’єктів зі штучним інтелектом (ІТ). Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 158–162.

Стефанчук М.О. Перспективи правового регулювання відносин у сфері використання штучного інтелекту. М.О. Стефанчук, О.А. Музика-Стефанчук, М.М. Стефанчук. Вісник Національної академії правових наук України. Т. 28. № 1. 2021. С. 306–332.

CEPEJ European Ethical Charter on the use of artificial intelligence (AI) in judicial systems and their environment. URL: https://www.coe.int/en/web/cepej/cepej-european-ethical-charter-on-the-use-of-artificial-intelligence-ai-in-judicial-systems-and-their-environment.

Alarie B., Nibbet A. How Artificial Intelligence Will Affect the Practice of Law. University of Toronto Law Journal. № 68. 2018. р. 106–124.

Taruffo M. Judicial Decisions and Artificial Intelligence. Artificial Intelligence and Law. 1998. Vol. 6, Is. 2–4.

Теґмарк М. Життя 3.0. Доба штучного інтелекту / пер. з англ. З. Корабліна. Наш формат. Київ. 2019. 432 с.

Скляренко І., Соболь Є. Належне мотивування судового рішення у судовій справі як гарантія його правосудності. Актуальні проблеми правознавства. 2023. Вип 2. Тернопіль. С. 206–213.

Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 року № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text.

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

Селіванов М. Електронний суд: ІТ-технології в судовому процесі як спосіб покращення прогнозованості судових рішень. Право України. 2018. № 1. С. 114–122.

Павленко Ж.О. Межі можливого і допустимого в технологічному підході до правового знання. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія»). 2020. Т. 1. № 44. С. 132–146.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-27

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право