Захист персональних даних дітей у соціальних мережах в контексті права на забуття

Анотація

Стаття присвячена правовому аналізу захисту конфіденційності особистих даних дітей у соціальних мережах в контексті права на забуття та Загального регламенту про захист даних. Встановлено, що більшість соціальних мереж мають власні правила користування, проте вони спрямовані на можливість залучення більшої кількості користувачів і прибуток, а не на безпеку особистих даних користувачів. Правові механізми реалізації та захисту прав людини в цифровому середовищі знаходяться на стадії формування та удосконалення. Доведено, що застосування права на забуття стало одним зі способів захисту персональних даних у соціальних мережах та в Інтернеті загалом. І хоча спершу право на видалення виникло лише на рівні судової практики Суду справедливості ЄС (далі Суд – ЄС), зараз створений досить дієвий механізм захисту права особи видалити застарілу інформацію про себе з урахуванням балансу між правом на приватність та правом на свободу вираження поглядів. Унаслідок психологічної незрілості та обмеженого життєвого досвіду діти та підлітки можуть легковажно розкривати чутливу особисту інформацію, що збільшує ймовірність зловживання такою інформацією як соціальними мережами, так і третіми особами. Тому неповнолітні користуються особливим захистом як вразливі категорії користувачів відповідно до Загального регламенту про захист даних. Обґрунтовано, що закріплення права на забуття в законодавстві ЄС допомагає усунути небажані наслідки від шерентінгу та повертає неповнолітнім можливість контролювати свій цифровий слід. Доведено, що Умови надання послуг більшості соціальних мереж гарантують додатковий захист даних неповнолітніх та кілька варіантів видалення вже поширеної інформації. Встановлено такі перешкоди для застосування права на забуття у соціальних мережах, як відсутність розробленого механізму видалення фото чи відео з неповнолітніми, що опубліковані без згоди дитини чи її батьків іншим користувачем; обмежена можливість користувачів до 13 років звернутися з запитом на видалення без посередництва; обмежена відповідальність соціальних мереж за втрату інформації, даних та прямі чи побічні збитки від таких дій.