Поняття та правова природа особистих немайнових прав подружжя у доктрині сімейного права

Анотація

В науковій статті автор провів наукове дослідження поняття та правової природи особистих немайнових прав подружжя. На підставі проведеного дослідження, автор дійшов висновку, що особисті немайнові права подружжя у сімейно-правовій доктрині розглядаються як: суб’єктивні сімейні права, як ті можливості, ті правомочності, які визначені сімейним законодавством або іншими джерелами сімейного права, виникають у зв’язку із державною реєстрацією шлюбу і можуть бути реалізовані подружжям або одним із них як носіями цих прав; як врегульовані нормами сімейного права відносини щодо особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі; комплексно – як суб’єктивні сімейні права і як правовідносини, які виникають у зв’язку із реалізацією цих прав; у цивільно-правовому контексті, як прояв особистих немайнових прав подружжя. У статті також зроблено висновок, що ознаками особистих немайнових прав подружжя як сімейних прав є те, що вони випливають із факту залучення до сімейних відносин, а також визначення сімейним законодавством або іншими джерелами сімейного права. Спеціальними ознаками особистих немайнових прав саме як прав подружжя є їх нематеріальний, тривалий характер, їх існування, поки жінка чи чоловік матимуть правовий статус подружжя, тобто протягом існування шлюбу; невідчужуваність; підставою їх виникнення є державна реєстрація шлюбу, припинення – його припинення; факт спільного або роздільного проживання, а також факт встановлення подружжям режиму окремого проживання подружжя не спричиняють зміну або припинення зазначених прав, однак можуть призвести до змін у порядку реалізації цих прав одним із подружжя; їх носіями є лише подружжя; здійснення цих прав можливо за умови погодження із іншим подружжям та з урахуванням інтересів сім’ї в цілому; пов’язаність із звичаями, традиціями, нормами морального характеру; невичерпність їх тими правами, що визначені в сімейному законодавстві; права одного подружжя кореспондують обов’язок іншого утриматися від їх порушення (мають відносний характер).