Право на відкладене батьківство/материнство – окремі питання правового регулювання
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.29Ключові слова:
визначення походження дитини, відкладене батьківство/материнство, допоміжні репродуктивні технології, репродуктивні права, постмортальна репродукція, кріоконсервація, демографічна політикаАнотація
У статті проаналізовано особливості правовідносин, що виникають у зв’язку із кріоконсервацією біологічного матеріалу людини – ембріонів та репродуктивних клітин, а саме: визначення походження народженої таким чином дитини. Зазначено, що народження дітей є складовою демографічної політики держави, а застосування допоміжних репродуктивних технологій здатно змінювати демографічну ситуацію в суспільстві на краще. Кріоконсервація актуальна не тільки у випадках, коли у пари, яка бажає мати дітей є складнощі із зачаттям, але і коли таких проблем ще немає, але вони можуть виникнути з великою ймовірністю – це стосується таких категорій громадян, які проходять лікування онкологічних захворювань із ризиком втрати репродуктивного здоров’я, а також громадян, які за родом діяльності постійно ризикують своїм життям та здоров’ям: військовослужбовці, поліцейські або працівники на виробництвах із шкідливими умовами праці. Автор зазначає, що медичні біотехнології стають все різноманітнішими та ефективнішими, наукові досягнення дедалі глибше проникають у природні процеси відтворення людини, тому виникає необхідність вирішення правових питань пов’язаних з кріоконсервацією. А реалізація права на кріоконсервацію вимагає правового регулювання так званого відкладеного батьківства. З точки зору сімейного права ці відносини становлять інтерес у частині виникнення нових сімейно-правових відносин. Автор розглядає кілька моделей визначення походження дитини, народженої з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій з використанням кріоконсервованих репродуктивних клітин або ембріонів. Розглядаються окремі питання постмортальної репродукції. Автор робить висновок про необхідність законодавчого регулювання прогалин у сфері кріоконсервації репродуктивних клітин та ембріонів, що дозволить забезпечити належне закріплення гарантії права на батьківство/материнство та ефективного механізму їх реалізації у випадках обмеження життєдіяльності чи смерті особи.
Посилання
Уперше МОЗ фінансуватиме безпліддя за програмою державних гарантій: у чому рішення URL: https://rubryka.com/2023/12/28/upershe-moz-finansuvatyme-bezpliddya-za-programoyu-derzhavnyh-garantij-u-chomu-rishennya/ (дата звернення 10.02.2024).
Дутко А.О., Заболотна М.Р. Репродуктивні права фізичної особи: сутність, поняття та класифікація. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 3. С. 82–90.
Юридичний супровід відкладеного батьківства URL: http://verdyslaw.com.ua/services/delayed_parenthood/ (дата звернення 10.02.2024).
Загальна Декларація про біоетику та права людини, прийнята резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО 19 жовтня 2005 року URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/bioethics_and_hr.shtml (дата звернення 10.02.2024).
Alberta Law Reform Institute. Succession and Posthumously Conceived Children. Report for Discussion. 23.January 2012. P. 61. URL: https://www.alri.ualberta.ca/docs/rfd023.pdf) (дата звернення 10.02.2024).
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (дата звернення 10.02.2024).
Human Fertilisation and Embryology Act 1990 URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Human_Fertilisation_and_Embryology_Act_1990 (дата звернення 10.02.2024).
Репродуктивні права. Практика ЄСПЛ. Український аспект. URL: https://www.echr.com.ua/publication/reproduktivni-prava/ (дата звернення 10.02.2024).
Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Наказ МОЗ України від 09 вересня 2013 № 787 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text (дата звернення 10.02.2024).
Данченко О., Левчук Ю. Правові та етичні проблеми постмортальної репродукції в умовах воєнного стану URL: https://pravo.ua/pravovi-ta-etychni-problemy-postmortalnoi-reproduktsii-v-umovakh-voiennoho-stanu/ (дата звернення 10.02.2024).
Постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 420/5/22). URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1341654/ (дата звернення 10.02.2024).
Deirdre Madden. Medicine, Ethics and the Law. 4 ed. 2023. URL: https://www.bloomsburyprofessionalonline.com/view/medicine_ethics_law/medicine_ethics_law.xml (дата звернення 10.02.2024).
Sabatello M. Posthumously Conceived Children: An International and Human Rights Perspective. 27 J. L. & Health. 29 (2014). P. 36. URL: https://engagedscholarship.csuohio.edu/jlh/vol27/iss1/5/ (дата звернення 10.02.2024).
Європейська асоціація репродукції людини та ембріології URL: https://www.eshre.eu/ (дата звернення 10.02.2024).
Міхайліна Т., Тріпак Ю. Реалізація права на посмертну та постмортальну репродукцію: порівняльно-правовий аспект. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 3. С. 221–225.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. О. Дутко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.