Правові основи регулювання та функціонування молодіжних спортивно-просвітницьких організацій у Східній Галичині з 1848 по 1939 роки

Анотація

Товариство «Просвіта» в ХІХ–ХХ століття відігравало ключову роль у формуванні та розвитку української культурно-освітньої сфери в Східній Галичині. Його діяльність базувалася на історико-правових принципах, які визначали його мету, завдання та організаційну структуру. Основною метою «Просвіти» було піднесення освітнього та культурного рівня українців. В основі діяльності лежала ідея національно-культурної свідомості та самосвідомості. Також сприяла створенню розгалуженої мережі товариств, охоплюючи різні верстви населення. Це дозволило формувати єдину спільноту, яка розуміла національні потреби та прагнення. Активно працювала над українізацією шкільної системи та популяризацією української мови в освітньому процесі. «Просвіта» ініціювала та підтримувала створення різноманітних громадських, освітніх, культурно-просвітницьких та інших організацій, таких як «Сільський Господар», «Маслосоюз», «Народня Торговля», «Рідна Школа», «Руська Бесіда», «Союз Українок», «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Луг» і багато інших. Відіграла визначну роль у національно-визвольному русі у якому «Просвіта» вважалася однією з основних інституцій, яка виховувала патріотичні почуття та національну свідомість серед українців. Організаційна структура «Просвіти» сприяла об’єднанню українців у сильну та добре організовану спільноту, яка була готовою до самовизначення та національного відродження. Активно працювала над збереженням та розвитком української культури та ідентичності, підтримуючи українські традиції та мову. Ряд студентських організацій, таких як Українське студентське товариство «Січ», «Академічний кружок», «Друг», «Дружній лихвар», «Академічне братство», «Ватра», «Академічна громада», «Основа», «Український студентський союз», свідчать про різноманіття та багатошаровість українського студентського руху. Вони працювали на базі провідних вищих навчальних закладів Львова, таких як Львівський університет та Львівська політехніка. Напередодні Другої світової війни у західній частині України, зокрема в Галичині, існувало значне число молодіжних товариств, що були об’єднані в повітові Союзи. Ці об’єднання розподілялися за кількістю від 10 до 30 місцевих товариств і виконували різні функції в галузі спорту, культури та освіти. Наприкінці травня 1933 року в Галичині діяло 109 Союзів, які об’єднували 12 повітових та 254 місцевих товариства. Загалом, їх членство складало 13,245 особи. Товариства активно займалися різноманітними видами діяльності, такими як футбол, волейбол, лижі, драматургія та інші види культурно-освітніх заходів.