Детермінанти та наслідки деформації індивідуальної правосвідомості за негативних умов сучасного світу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.12Ключові слова:
війна, небезпека, корупція, несправедливість, правова поведінка, особистістьАнотація
Розглядається сутність індивідуальної правосвідомості, фактори, що призводять до її дефор- мації, та наслідки, які при цьому настають. Правова свідомість подається як особисте ставлення людини до права та його психічне відображення, яке за різних умов може проявлятись по-різному. Визначено значимість об’єктивних та суб’єктивних чинників, що формують високий рівень три- вожності особистості, посилюють її зневіру у своє майбутнє, деформують індивідуальну право- свідомість та негативно позначаються на правовій поведінці. Такими важливими суб’єктивними детермінантами є загальний рівень інтелектуального розвитку індивіда, його світогляд, самоо- цінка, індивідуально-психологічні особливості, психічний стан тощо. Обґрунтовано прямопро- порційну залежність між деформацією правосвідомості та протиправною поведінкою і дестабі- лізуючими та травмуючими факторами, які загрожують безпеці людини. Увага акцентується на об’єктивних факторах, що не залежать від волевиявлення людини, однак впливають на її життя. На особливу увагу заслуговують економічні фактори, а саме економічна криза, безробіття, бід- ність значної частини населення, інфляція. Небезпечними детермінантами правосвідомості є вій- на та пов’язана з нею загроза життю, здоров’ю людини, її правам і свободам, а також корупція, несправедливість, злочинність, наслідком чого є соціальна напруженість та зневіра людей щодо можливостей забезпечити собі гідні умови існування, або навіть вижити. Встановлення ролі осо- бистісних факторів у деформації правосвідомості, вивчення та аналіз криміногенних ситуацій з точки зору їх суб’єктивного сприйняття індивідом – все це сприятиме розширенню можливостей правоохоронних органів у сфері прогнозування та попередження злочинів. На державу поклада- ється обов’язок запобігати загрозам щодо добробуту суспільства та якості життя громадян країни. Держава, що прагне досягти прогресу в подоланні протиправної поведінки, має боротись з коруп- цією та несправедливістю, забезпечити рівність усіх перед законом.
Посилання
Барабаш О. Правосвідомість та її вплив на поведінку людини. 2017. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/may/12706/68-72.pdf.
Basto-Pereira Miguel, David P. Farrington. Developmental predictors of offending and per- sistence in crime: A systematic review of meta-analyses. Aggression and Violent Behavior. 2022. Vol. 65, July–August. https://doi.org/10.1016/j.avb.2022.101761.
Денисов С.Ф. Особа злочинця у кримінологічній теорії України. Вісник кримінологічної асоціації України. 2020. № 1 (22). С. 152–159. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6a60c927-1e87-4bed-b0f6-4c4704e2c7c5/content.
Куликович А.Ю. Значення психологічних ознак особи злочинця: кримінологічний аналіз. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Ч. I. С. 58–60. URL: http://www.sulj.oduvs.od.ua/archive/2018/4/part_1/16.pdf.
Tharshini N.K., Fauziah I., Kamaluddin M.R., Rathakrishnan B., Nasir N.C.M. The Link between Individual Personality Traits and Criminality: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18 (16):8663. https://doi.org/10.3390/ijerph18168663.
Опанасенко О.Н. Соціально-психологічний портрет особи злочинця-військовослужбовця. Право і суспільство. 2022. № 4. С. 424–429. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.4.61.
Tymoshenko V.I. Interdependence of marginality and anomie. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs. 2022. Vol. 27(2). P. 9–16. doi: 10.33270/0122272.09.
Лантух А.П. Маргінальна людина в системі координат українського суспільства / А.П. Лантух. Сб. пр. Харківського нац. ун-ту ім. В. Каразіна. Харків, 2002. С. 275–278.
Sinha S. Personality correlates of criminals: A comparative study between normal controls and criminals. Ind Psychiatry J. 2016 Jan-Jun. Vol. 25(1). P. 41–46. doi: 10.4103/0972-6748.196058.
Tymoshenko V., Maksymov S., Makarenko L., Kravchenko О., Kravchenko S. Threats to human rights in a globalized world. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10(39). P. 9–15. doi.org: 10.34069/AI/2021.39.03.1.
Пархоменко Н.М. Трансформація ціннісних засад права та правотворчої діяльності в умовах воєнного стану. Щорічник наукових праць «Правова держава». 2023. № 34. С. 37–47.
Kujala P., Kallio, J., Niemelä M. Income Inequality, Poverty, and Fear of Crime in Europe. Cross-Cultural Research. 2019. Vol. 53(2). P. 163–185. https://doi.org/10.1177/1069397118799048.
Lee Y., Rosenblat J.D., Lee J., Carmona N.E., Subramaniapillai M., Shekotikhina M., Mansur R.B., Brietzke. E., Lee J.H., Ho R.C. et al. Efficacy of antidepressants on measures of workplace functioning in major depressive disorder: A systematic review. J. Affect. Disord. 2017. 227. P. 406–415.
Стало відомо, скільки біженців із України зараз перебувають в ЄС. URL: https://sprotyv.info/news/stalo-vidomo-skilki-bizhencziv-iz-ukra%d1%97ni-zaraz-perebuvayut-v-%d1%94s/.
Foo S.Q., Tam W.W., Ho C.S., Tran B.X., Nguyen L.H., McIntyre R.S., Ho R.C. Prevalence of Depression among Migrants: A Systematic Review and Meta-Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018; 15(9):1986. https://doi.org/10.3390/ijerph15091986.
Carpiniello B. The Mental Health Costs of Armed Conflicts-A Review of Systematic Reviews Conducted on Refugees, Asylum-Seekers and People Living in War Zones. Int J Environ Res Public Health. 2023, Feb 6. Vol. 20(4):2840. doi: 10.3390/ijerph20042840.
Стрес і вигорання під час війни: що з цим робити? Поради психолога. URL: https://novosti.dn.ua/article/8416-stres-i-vygorannya-pid-chas-vijny-shho-z-tsym-robyty-porady-psyhologa.
Lim I.C.Z.Y., Tam W.W.S., Chudzicka-Czupała A., McIntyre R.S., Teopiz K.M., Ho R.C., Ho C.S.H. Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war- and conflict-af-flicted areas: A meta-analysis. Front. Psychiatry. 2022. Vol. 13:978703. doi: 10.3389/fpsyt.2022.978703.
Deffenbacher J.L., Suinn, R.M. Systematic Desensitization and the Reduction of Anxiety. The Counseling Psychologist, 1988. 16(1). P. 9–30. https://doi.org/10.1177/0011000088161002.
Huesmann L.R., Dubow E.F., Boxer P., Smith C., Shikaki K., Landau S.F., Gvirsman S.D. Consequences of Exposure to War Violence: Discriminating Those with Heightened Risk for Aggression from Those with Heightened Risk for Post-Traumatic Stress Symptoms. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20(12):6067. https://doi.org/10.3390/ijerph20126067.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Н. М. Пархоменко, В. І. Тимошенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.