Безпека бізнесу: адаптація вітчизняного законодавства до acquis Європейського Союзу

Автор(и)

  • А. С. Захарчук доктор юридичних наук, професор, професор кафедри правового забезпечення безпеки бізнесу Державного торговельно-економічного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.4

Ключові слова:

держава, право, приватна власність, бізнес, права людини

Анотація

Протиріччя розвитку українського суспільства в пост-радянський період проявляються, по-перше: в таких, негативних для ведення бізнесу явищах, як корупція, «тіньова» економіка, відсутність, на законодавчому рівні, врегульованого механізму відносин власності, а, по-друге, в прагненні стати членом Європейського Союзу, з його демократичними та загальнолюдськими цінностями.

Коли йдеться про гармонізацію вітчизняного законодавства до acquis ЄС, варто зазначити, що в правовідносинах відображені специфічні особливості розвитку певної спільноти, її правосвідомість та правова культура. Зазначене протиріччя потребує раціонального осмислення особливостей історичного розвитку українського суспільства.

Сучасне суспільство ЄС – ліберальне. Універсальною рисою лібералізму, в системі економічних відносин, є свобода, яка базується на праві власності на засоби виробництва.

Протягом ХХ ст. посилився вплив механізму економічних відносин на людину, як суб’єкта власних прав. Тому політика держави, узгоджена з міжнародним правом, покликана забезпечити захист прав людини від зловживань бізнес – середовища.

Соціальний вимір економічних явищ та процесів проявляється крізь призму економіко – правових досліджень, завдяки яким з’ясовуються причинно-наслідкові зв’язки, ефективність й доцільність прийняття того чи іншого нормативно-правового акту. Всебічний аналіз соціально-економічних процесів, при збереженні сутнісної єдності правових явищ та економічних інститутів, сприяє об’єктивній оцінці соціальної ефективності окремих правових норм, ролі закону, його взаємодії з такими сферами життя суспільства як економіка, політика, культура тощо.

Відмова, наприкінці 2013 року, тодішнього Президента України від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зумовила широкомасштабні протести проти влади. Згодом, не погоджуючись із самостійним вибором народу України, керівництво Російської федерації вдалося до військової агресії.

Поряд з тим, втративши контроль над частиною території та зазнавши економічних та демографічних втрат, влада та суспільство України залишались послідовними прихильниками демократичних цінностей та європейського вибору.

Посилання

Рекомендації Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС. URL: https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/рекомендації-європейської-комісії-щодо-статусу-україни-на-членство-в-єс_uk?s=232 (дата звернення 23.09.2022).

Франчук В.І. Загрози корпоративній безпеці як об’єкт дослідження. Актуальні проблеми економіки. № 9(99). 2009. С. 148–154.

Жигірь А.А. Різновиди підприємницьких ризиків та їх класифікація. Ефективна економіка: електрон. наук. фах. вид. № 4. 2012. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1063 (дата звернення: 02.02.2022).

Уварова Олена Олександрівна. Бізнес і права людини: навчальний посібник / О.О. Уварова, К.О. Буряковська. Харків, 2019. 148 с.

Право Європейського Союзу: підручник / [Р.А. Петров (кер. авт. кол.), А.О. Вакуленко, Ван Елсувега П. та ін.]; за ред. Р.А. Петрова.-Вид. 9-е, змінене і допов.-Харків: Право, 2019. – 442 с.

Ковалів М.В., Тимчишин Т.М., Ніканорова О.В. Основи права Європейського Союзу: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. 212 с.

Мазаракі Н., Гончарова Ю. Скринінг прямих іноземних інвестицій: між Сціллою та Харибдою. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2022. № 4. – С. 4–16.

Рекомендация Комитета министров государствам-членам по правам человека и предпринимательской деятельности. (Принята Комитетом министров 2 марта 2016 г. на 1249-м заседании заместителей министров). URL: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details. aspx?ObjectID=09000016805 c1ad4 (дата звернення: 05.02. 2022).

Florian Wettstein, Elisa Giuliani, Grazia D. Santangelo, and Günter K. Stahl. International Business and Human Rights: A Research Agenda. 39 р. URL: https://researchapi.cbs.dk/ws/portalfiles/portal/58219777/grazia_santangelo_et_al_international_business_and_human_rights_acceptedversion.pdf (дата звернення: 05.02.2022).

Луцький І. Християнство як світоглядне джерело української держави й права. Вісник Прикарпатського університету. Політологія. 2014. Вип. 8. – С. 109–115.

Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. URL: https://lawbook.online/prava-istoriya/zapadnaya-traditsiya-prava-epoha.html. (дата звернення: 25.09. 2022).

Римські юристи про право та його види URL: https://studfile.net/preview/2673778/page:12/ (дата звернення 25.09.2022).

Аннерс Э. История европейского права (Перевод со шведского. Переводчик: Валинский Р.Л.) Москва: Наука, 1994. 397 c.

Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. К.: Основи, 1997. – 838 с.

Тимчасовий земельний закон, затверджений Українською Центральною Радою. 18 січня 1918 р. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: 2 т. / Інститут історії України НАН України; ЦДАВО України; упор. В.Ф. Верстюк (керівник) та ін.; ред. кол.: В.А. Смолій (відп. ред.) та ін. –Т. 2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. –К., 1996. С. 128–130.

Слюсаренко А.Г. Історія української конституції / А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. К.: Знання, 1993. 192 с.

Європейська конвенція з прав людини з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколів № 11, 14, з Протоколами № 1, 4, 6, 7, 12, 13 та 16. Електронний ресурс. URL: https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf (дата звернення 26.09.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-27

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень