Аналіз нормативної фіксації категорії «контроль» в законодавстві України (в аспекті співвідношення із суміжною категорією «нагляд»)

Анотація

У статті здійснено аналіз нормативної фіксації категорії «контроль» в законодавстві України, у тому числі, в аспекті співвідношення із такою суміжною категорією як «нагляд».

Зауважено, що пошук оптимальних шляхів законодавчої регламентації будь-якого правового інституту завжди має спиратися на розроблені наукою теоретичні моделі. Це стосується як і механізмів реалізації різноманітних процедур, так і будь-яких норм-принципів та норм-дефініцій. Не виключенням є й інститут державного контролю, правова регламентація термінологічного ряду якого має досить суперечливий та неоднозначний характер. Саме тому, надзвичайно актуальним у площині визначення правової сутності категорії «контроль» є узагальнення законотворчої практики щодо легальних конструкцій вказаного терміну та аналіз відповідних нормативних зразків та зразків перспективного законодавства. На нашу думку, такий системний підхід буде сприятливий фактором для удосконалення законодавства у цій сфері, його уніфікації та спрощення.

Підкреслено, що очевидним є той факт, що вказані категорії хоча й суміжні, проте не тотожні за змістовним наповненням категорії. Разом з тим, ми не вважаємо, що контроль є родовим явищем відносно нагляду, а нагляд – відповідно, похідним від контролю. На наше переконання, обидві форми впливу на певний об’єкт адміністрування є самостійними механізмами, які застосовуються різними уповноваженими суб’єктами. Окрім того, вбачається, що не зовсім виправданим називати контроль, порівнюючи його із наглядом (на відміну від останнього) постійним,

«повсякденним та безперервним» процесом. Вбачається, що саме такими ознаками наділений не контроль, а нагляд, оскільки саме він передбачає безупинне спостереження за певним об’єктом, а контроль, як правило, має характер планового впливу, що застосовується із певною періодичністю та суворо визначеною законом тривалістю у часі.