Ефективність механізму цілепокладання норм адміністративного права: поняття, сутність та значення

Анотація

На підставі аналізу різноманітних підходів визначено теоретико-правові ідеї щодо ефективності механізму цілепокладання норм адміністративного права, а також висловлено авторську точку зору з деяких принципових аспектів порушеної проблематики.

Зауважено, що авторка є прихильницею так званого комплексного підходу, згідно з яким оцінка будь якого явища з точки зору його ефективності має різноаспектне спрямовування. Разом з тим, слід відзначити, що враховуючи специфіку та зміст механізму цілепокладання норм адміністративного права, в основі такого оцінювання є пріоритетним саме цільовий підхід, згідно з яким здійснюється аналіз досягнення механізмом цілепокладання норми адміністративного права реальних кінцевих результатів, що уособлюються в правових наслідках реалізації норм. При цьому серед аспектів такого аналізу є блок соціальних та економічних оцінок, де першочерговість того чи іншого аспекту у тому чи іншому випадку визначається залежно від характеру, рівня або ж спрямування тої чи іншої групи норм адміністративного права яка піддається оцінці – тобто є безпосереднім предметом оцінювання на ефективність.

Підкреслено, що соціальними чи економічними аспектами ефективність механізму цілепокладання норм адміністративного права не обмежується. Вказаний механізм може піддаватися оцінці на предмет політичного (визначає ефективність механізму цілепокладання в аспекті здатності держави виконувати внутрішні та зовнішні функції тощо); психологічного (оцінює здатність механізму цілепокладання забезпечувати сприйняття норм адміністративного права їх адресатами); конфліктного (визначає здатність механізму цілепокладання впливати на рівень конфліктності в суспільстві в цілому, у певній соціальній групі, колективі тощо) та інших аспектів.

Констатовано, що ефективність механізму цілепокладання норм адміністративного права – це комплексна категорія, що включає у себе сукупність критеріїв та показників, що визначають рівень досягнення процесом формулювання та корегування цілей норм адміністративного права конкретних соціальних, економічних, політичних або інших результатів, що проявляється внаслідок реалізації вказаних норм.