Права суб’єктів персональних даних як складова інформаційних прав людини

Автор(и)

  • І. І. Бочкова кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри патентознавства та основ правозастосовної діяльності Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0003-0522-2908
  • К. М. Врублевська-Місюна кандидат юридичних наук, доцент кафедри патентознавства та основ правозастосовної діяльності Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-6973-3945

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.1.63

Ключові слова:

інформація, персональні дані, ідентифікація, ідентифікатори, володілець даних, розпорядник даних, суб’єкт даних

Анотація

Україна в преамбулі Конституції проголосила курс на євроінтеграцію, яка, зокрема, передбачає і співробітництва в галузі захисту інформаційних прав людини – захисту персональних даних на умовах наближення національного законодавства до найсуворіших регламентів ЄС. Стаття аналізує поняття інформаційних прав людини у контексті правової держави, особливо в період цифрової трансформації. Основна увага зосереджена на реальному забезпеченні прав і свобод громадян, зокрема інформаційних прав. Стаття містить аналіз стану дослідження в науці проблематики інформаційного права, зокрема понять «інформаційні права», «права на інформацію», «інформаційні свободи», а також підходів до розуміння інформаційних прав з позицій різних галузей права. Автори дійшли висновку про наявність розробок змісту відповідних категорій, але відсутність дослідження самих прав суб’єктів даних. У статті розглядається зміст інформаційних прав людини як складової правового статусу особи в державі на прикладі правового регулювання захисту прав суб’єктів персональних даних в українському законодавстві і в правових приписах Європейського Союзу. При порівнянні змісту правових підходів у регулюванні спільних ідей за наявності схожих лексичних конструкцій виявляються відмінності саме у «дусі» правового регулювання: європейський підхід характеризується антропоцентричністю, інтереси людини є пріорітетом регулювання, підставами для реалізації багатьох прав суб’єктів даних є їх воля, на відміну від національного законодавства, депідставою для виникнення і реалізації одних прав суб’єктів персональних даних є факти порушення інших прав цих суб’єктів.

Стаття містить аналіз існуючих категорій в сфері інформаційних прав, детально розглядається зміст елементів поняття «персональні дані», зокрема понять: «ідентифікація людини», «ідентифікатори в реальному житті» та «ідентифікатори в цифровому просторі». Проведене дослідження дозволяє припустити, що трансформація українського законодавства в сфері захисту персональних даних ще триває, що відкриває шлях для подальших досліджень в цій області.

Посилання

Ткачук Н.І. Інформаційні права і свободи людини і громадянина в Україні: визначення термінів, співвідношення понять”. Інформація і право. № 2(25)/2018. С. 17–30.

Вакарюк Л. Основні підходи до розуміння «Інформаційні права людини». Підприємництво, господарство і право: Інформаційне право. № 2/2018. С. 155–159.

Сухорольский П.М. Проблеми забезпечення та розвитку прав людини в умовах інформаційного суспільства. Український часопис міжнародного права. 2013. № 1. С. 18–23.

Марущак А.І. Визначення поняття “інформаційні права людини”. Інформація і право. № 2(2)/2011. С. 21–26.

Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text (дата звернення 10.11.2023).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення 10.11.2023).

Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#n170 (дата звернення 10.11.2023).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України: Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text (дата звернення 10.11.2023).

Загальний Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС 2016/679 «Про захист даних» від 27.04.2016 р. URL: kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/es-2016679.pdf

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої [...] від 27.06.2014: Угода Список, Міжнародний документ / Україна, Європейський Союз, Євратом [...] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення 10.11.2023).

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 № 776/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n10 (дата звернення 10.11.2023).

Про затвердження документів у сфері захисту персональних даних: Наказ від 08.01.2014 № 1/02-14. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1_02715-14?test=n6HMfJRw7UpVmUn6ZilPzapnHI41gs80msh8Ie6#n11 (дата звернення 20.11.2023).

Аналіз законодавства про захист персональних даних України. Звіт, підготовлений АО «Саєнко Харенко» 14 вересня 2020 року. URL: https://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/ UKR_09142020_CEP_Finalnyy-zvit.pdf (дата звернення 10.11.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-22

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право