Поняття лісу як природного об’єкту та об’єкту правової охорони

Автор(и)

  • Ю. В. Корнєєв кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-9132-2325
  • А. Ю. Корнєєв аспірант Академії праці, соціальних відносин та туризму, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.1.50

Ключові слова:

ліс, природні ресурси, лісові ресурси, лісове законодавство, охорона лісів, збереження лісів, використання лісів, відтворення лісів

Анотація

У даній науковій статті здійснено загальну характеристику лісових ресурсів як об’єкту адміністративно-правового дослідження та об’єкта правової охорони, а також дослідженню загальне поняття лісу та поняття лісу як об’єкту правової охорони. В сучасних умовах (агресія з боку росії і злочини проти екоциду)питання охорони лісу є дуже актуальним. Як відомо що у природі все взаємопов’язано та взаємозалежно, тому зберігаючи ліс, ми зберігаємо і інші природні об’єкти. Встановлено що лісові ресурси - це деревні, технічні, лікарські й інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються в процесі формування лісових природних комплексів.

Здійснено аналіз понять лісу з точки зору науковців і нормативно-правових актів, та визначено роль лісу та його функції. Запропоновано наше бачення поняття лісу, а саме: ліс це комплексний, багатофункціональний, відтворюваний об’єкт природи (рослинного світу) та об’єкт державної форми власності, що входить до складу навколишнього природного середовища, і виконує дві важливих функції: господарська та екологічна. До господарської відноситься: використання деревини в господарській діяльності, використання дарів лісу (ягоди, гриби, лікарські рослини) – в життєдіяльності та оздоровлені людини. До екологічної можна віднести відновлення та очищення повітря в атмосфері, позитивний вплив на регулювання екосистеми на всіх територіях України, з сільськогосподарської точки зору позитивно впливає на захист ґрунтів від ерозії та підвищує врожайність сільськогосподарської продукції, тощо. Адже, можливість існування лісу як такого пов’язана з його невід’ємною властивістю, а саме: відновленням, тобто безперервним постійно діючим процесом життєдіяльності взаємопов’язаних організмів, що проходять повний життєвий цикл від народження до смерті з подальшою репродукцією.

Розглянуто також питання правової охорони лісів України, запропоновані заходи що мають вдосконалити правове регулювання відносин. На підставі аналізу науковців встановлені особливості, що регулюють відносини у використанні та охорони лісів. Адже недоліки національного лісового законодавства та недостатня охорона лісів, незаконні вирубки, проблеми в розмежуванні повноважень контролюючих органів, екоцид проти природних лісових об’єктів з боку держави - агресора призводять до знищення лісів та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Посилання

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні: М-во охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. – Київ 1998. – 152 с.

Попков М. О ключевых понятиях лесного законодательства Украины. Wood Business. 2002. № 1. с. 18–20.

Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-XII/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3852-12#n473 (дата звернення: 9.10.2023).

Земельний кодекс України: науково-практичний коментар / А.М. Мірошниченко та ін. Київ, 2009. 495 с.

Костицький В.В. Економіко-правові проблеми охорони і використання лісів Українських Карпат. – Івано-Франківськ, 1993. 44 с.

Голиченков А.К. Экологичское право России: словарь юридических терминов: Учебное пособие для вузов. Москва, 2008. 448 с.

Шемшученко Ю.С. Екологічне право України. Академічний курс: підручник. Київ, 2005. 848 с.

Савчук О.О. Процедурні правовідносини у лісовому законодавстві України: монографія / заг. ред. проф. А.П. Гетьман. Харків: Фінарт, 2016. 242 с.

Лукомська А.Є., Ярошенко А.С. Досвід зарубіжних країн щодо вдосконалення механізмів дер- жавного управління в екологічній сфері в контексті євроінтеграції. Прикарпатський юридичний вісник. 2021. № 1. С. 61–64.

Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»: Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. Офіційний вісник України. 2015. № 4, стор. 8, Ст. 67.

Екологічне право: Особлива частина / за ред. В.І. Андрейцева. Київ, 2001. 544 с.

Гетьман А.П. Доктрина екологічного права та законодавства України: монографія. Харків, 2019. 336 с.

Ярошенко А.С. Світовий досвід та перспективні напрями реформування адміністративно-правового регулювання в галузі насінництва та розсадництва в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 5. С. 100–103.

Лукашук І.І., Наумов А.В. Міжнародне кримінальне право: підруч. для студ. Онлайн. Апартеїд, Екоцид. С. 131. URL: (stud.com.ua) (дата звернення: 31.10.2023).

Rachel Killian, The Benefits, Challenges, and Limitations of Criminalizing Ecocide. URL: https://theglobalobservatory.org/2022/03/thebenefits-challenges-and-limitations-of-criminalizing-ecocide/ (дата звернення: 31.10.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-22

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право