Судовий захист соціальних прав військовослужбовців в Україні

Анотація

У статті проводиться соціально-правовий аналіз значимості судового захисту соціальних прав військовослужбовців в Україні. Автором встановлено, що судовий захист є окремою формою юрис- дикційного захисту соціальних прав військовослужбовців (на рівні з парламентською та адміністративною формами захисту). Для цієї форми захисту соціальних прав військовослужбовців властивим є те, що вона передбачає реалізацію правозахисної функції правової держави шляхом діяльності су­дів, які володіють судовою владою (й через суддів провадять правосуддя). Саме особливості судової влади дозволяють утверджуватись цивілізаційному переосмисленню відносин між державою та вій­ськовослужбовцями, в яких державою поважається людська гідність військовослужбовців, а отже й визнається потреба в їх соціальній безпеці, яка зокрема досягається шляхом захисту їхніх прав. Для судової форми захисту соціальних прав військовослужбовців характерним також є те, що цей захист соціальних прав військовослужбовців з-поміж інших юрисдикційних форм захисту соціальних прав є найбільш доступною для військовослужбовців, задовольняючи їх право на судовий захист, а також на доступне правосуддя у процесуальний спосіб. Крім того, судова форма захисту соціальних прав військовослужбовців з-поміж інших юрисдикційних форм захисту соціальних прав підлягає більш високим стандартам забезпечення якості правового захисту. Окремо автором відзначається, що судова форма захисту соціальних прав українських військовослужбовців об’єктивується як на національному рівні (у діяльності Конституційного Суду України, Верховного Суду та адміністративних судів), так і на регіональному міжнародному рівні (в діяльності Європейського суду з прав людини). У висновках до статті узагальнюються результати дослідження та наголошується на тому, що держава як гарант конституційних прав людини загалом і військовослужбовців зокрема повинна сприяти удосконален­ню функціонування системи правосуддя з метою забезпечення реалізації прав військовослужбовців на доступне та справедливе правосуддя, мінімізуючи не лише процесуальні, але й фактичні бар’єри використання такими службовцями усіх можливостей судової форми захисту їх соціальних прав.