Медіація як пізнання: синергетичний підхід

Автор(и)

  • Р.О. Гаврилюк докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-6750-4340
  • П.С. Пацурківський доктор юридичних наук, професор, професор кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-5081-7842

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.2.65

Ключові слова:

медіація як жива (пізнаюча) система, синергетична парадигма, синергетичний дискурс, інформаційна матриця медіації, інформаційний ресурс медіації, динамічна інформація, структурна інформація, принцип невизначеності

Анотація

В статті критично оцінюється загальноприйняте розуміння медіації як врегулювання конфлік­ту (спору) суб’єктами інтерсуб’єктивного відношення ними самими за допомогою медіатора. Обґрунтовується пізнавальна природа медіації. Метою статті є аналіз медіації як живої (пізна­ючої) системи. Конкретними задачами дослідження виступають: з’ясування інструментальної спроможності синергетичного підходу для аналізу медіації як живої (пізнаючої) системи; аналіз мети, природи та змісту медіації як пізнання; розкриття інформаційної матриці медіації. Мето­дологічною основою дослідження автори обрали синергетичну парадигму. В реалізації мети та конкретних задач дослідження одержано наступні основні його результати: медіація як саморефе- рентна нелінійна процесуальна система належить до роду пізнаючих систем. Суб’єктами пізнан­ня в ній є її сторони. Найадекватнішим методологічним інструментом її пізнання, враховуючи мету статті та конкретні задачі дослідження, є синергетична парадигма. Синергетичний дискурс здійснюється за допомогою лише йому властивого категорійно-понятійного апарату. До числа ба­зових з підходів синергетики належать поняття: аттрактора, біфуркації, ентропії, інформації, ди­сипативних структур, порядку і хаосу, системної відкритості та деякі інші, які й уможливлюють аналіз медіації як пізнання. Фундаментальною особливістю цього пізнання є те, що його суб’єкти не ставлять перед собою спеціальних пізнавальних задач. Ці суб’єкти рефлексують з приводу їх спільних інтерсуб’єктних практик і сенсів цих практик та набутого у них досвіду, що призвів до конфлікту (спору) між ними. Пізнання, яке здійснюється в парадигмальних межах медіації як системи, має дискурсивний характер та герменевтичну природу. Ключовим евристичним інстру­ментом в ньому постає інформація. Сенсом цього пізнання є здобуття та використання системою необхідної інформації. Його метою є вироблення і внесення в спільно набутий досвід необхідних кореляцій і досягнення внаслідок цього якісно нового стану динамічної рівноваги взаємних цілей та інтересів суб’єктів інтерсуб’єктного відношення, подолання стану динамічного хаосу системи й утвердження в ній нового динамічного порядку.

Посилання

Гаврилюк Р.О., Пацурківський П.С. Медіація як цінність: монографія. Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2023. 466 с.

Мазаракі Н.А. Медіація в Україні: теорія та практика: монографія. Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 276 с.

Anna Nylund, Kaijus Ervasti, and Lin Adrian. Introduction to Nordic Mediation Research. Gewerbestrasse: Springer Open. 2018. 268 p.

Christopher W. Moore. the mediation process. Practical Strategies for Resolving Conflict. San Francisco: Jossey-Bass; A Wiley Brand. 2014. 660 p.

Douglas N. Frenkel, James H. Stark. The Practice Of Mediation. A Video-Integrated Text. Third Edition. New York: Wolters Kluwer. 2018. 592 p.

Laurence Boulle and Kathleen J. Kelly. Mediation: Principles, Process, Practice (Canadian Edition). Toronto: Butterworths, 1998, 356 p.

Про медіацію. Закон України від 16 листопада 2021 року № 1875-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text.

Humberto R. Maturana, Francisco J. Varela. The Tree of Knowledge: The Biological Roots of Human Understanding. Revised edition. Shambhala. Paperback. 1992. 272 p.

Haken Н. Erfolgsgeheimnisse der Natur. Synergetik: Die Lehre vom Zusammenwirken (rororo Sachbuch). Reinbek bei Hamburg, 1995. 254 s.

Gregoire Nicolis, Ilya Prigogine. Exploring Complexity: An Introduction. New York: St. Martin’s Press. 1989. 328 р.

Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. Чернівці: Рута. 1999. 295 с.

Zadeh L.A. Fuzzy Sets // Information and control. 1965. Vol. 8. P 338-353.

Werner Heisenberg. The Physical Principles of the Quantum Theory. Dover Publications. 1949. 208 p.

Risset J.C. Stochastic Processes in Music and Art // In: Stochastic Processes in Quantum Theory and Statistical Physics. Berlin, 1982.

Riskin L. Understanding Mediator’s Orinetations, Strategies, and Techniques: A Grid for the Perplexed. Harvard Negotiation Law Review. 1996. 1. P 7-51.

Boulle L., Nesic М. Mediation: Principles, Process, Practice. London: Butterworths, 2001. 617 p.

Robert A. Baruch Bush and Joseph P Folger. The Promise of Mediation: The Transformative Approach to Conflict. 2nd ed. Robert A. Baruch Bush and Joseph P. Folger. Jossey-Bass Publishers, San Francisco, 2004. 304 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-20