Нормотворчість органів виконавчої влади: проблеми теорії та практики

Автор(и)

  • В.М. Панасюк кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0001-8115-7621
  • Ю.Ю. Бальцій кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного права Національного університету ««Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-0331-9810
  • П.М. Синицин доктор філософії у галузі права, ст. викладач кафедри приватно-правових дисциплін і морського права Навчально-наукового морського гуманітарного інституту Одеського національного морського університету, Україна https://orcid.org/0000-0003-1593-2671

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.2.57

Ключові слова:

нормотворчість, нормотворча діяльність, принципи нормотворення, органи виконавчої влади, принцип демократизму

Анотація

У статті досліджується проблемні питання нормотворчості органів виконавчої влади, які на­правлені на вдосконалення і забезпечення ефективності здійснення нормотворчої діяльності, яка є дієвою умовою успішного формування правової системи України з урахуванням державно-правової реформи, а також сучасного рівня її розвитку.

При здійсненні державно-правової реформи, потреби нормотворення мають свою особливість, оскільки правове регулювання суспільних відносин неможливо уявити без нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Внаслідок цього вбачається, що основним завданням в цій сфері є удосконалення, оптимізація форм здійснення ними нормотворчої діяльності та визначення ступеню правового впливу на суспільні відносини.

В Україні проблемам підзаконного нормотворення до останнього часу не приділялося належної уваги. В окремих сферах вони висвітлювалися лише фрагментарно. Як наслідок, практика здійснення нормотворчої діяльності залишається неефективною, оскільки діяльність органів виконавчої влади значною мірою невпорядкована, а створення нової системи проходить вкрай повільно і суперечливо.

Визначено, що нормотворчість є особливою діяльністю держави, в особі спеціально уповно­важених на це владних суб’єктів, які спрямовані на нормативне закріплення суспільних потреб й інтересів та забезпечення належних умов для реалізації прав і свобод громадян та їх ефективного захисту, яка здійснюється шляхом створення системи внутрішньо узгоджених нормативно-право­вих актів з метою підвищення ефективності регулювання суспільних відносин в Україні.

Зазначено, що найбільш повно розкривають зміст і призначення нормотворчої діяльності орга­нів виконавчої влади її основні принципи та особливі ознаки, які сприяють фактичному відобра­женню соціальних закономірностей у правових приписах.

Надані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади.

Посилання

Расюк А.О. Відомча нормотворча діяльність в Україні та шляхи її модернізації. Наука і правоохорона. 2019. № 1. С. 140-147.

Дзюбенко Л.О. Теоретичний аспект відомчої нормотворчості. Право і суспільство. 2009. № 4. С. 12-16.

Скакун О.Ф. Теорія права і держави. 4-те видання, стереотипне. Підручник. Київ: Алерта, 2021. 528 с.

Конституція України від 28.06.1996 р., прийнята на V сесії Верховної Ради України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 20-21. Ст. 190.

Про правотворчу діяльність: Закон України від 24 серпня 2023 року. Голос України від 19.09.2023 р. № 32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-20