Деякі аспекти правових наслідків рішення Конституційного Суду України № 1-р/2023 від 07.02.2023 для практики вирішення трудових спорів

Анотація

У статті аналізуються правові наслідки рішення Конституційного Суду № 1-р/2023 від 07 лютого 2023 року для регулювання трудових відносин між роботодавцем та педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, та для практики вирішення трудових спорів щодо визнання незаконним їх звільнення і поновлення на роботі.

Розглядаються різні типи ситуацій. До прикладу, якщо такі трудові відносини тривали/тривають після 07 лютого 2023 і трудовий спір ще не виник, найбільш оптимальний з точки зору теорії трудового права «вихід» полягає у переведення педагогів, яким виплачується пенсія за віком, за наказом роботодавця на безстрокові трудові договори.

Досліджено також різні варіанти впливу рішення КСУ № 1-р/2023 від 07.02.2023 на практику вирішення трудових спорів. Проводиться систематизація таких трудових спорів. Автори виокремлюються такі їх групи:

1. трудові спори, що виникли після 07 лютого 2023 і, відповідно, розглядалися після цієї дати;
2. трудові спори, що виникли до 07 лютого 2023, але розглядалися/переглядалися після 07 лютого 2023 року;
3. трудові спори, що виникли і були розглянуті судом до 07 лютого 2023 року, якщо рішення не переглядалося або його перегляд був завершений до цієї дати.

У статті робиться висновок, що спори першої групи не характеризуються проблемністю. Судова практика свідчить, що такі позови про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі вирішуються на користь позивача-педагога, якому виплачується пенсія за віком.

Трудові спори другої групи вирішуються у судовій практиці неоднозначно. В одній з справ ВС зазначив, що оскаржуване рішення ґрунтувалося на законі, який тоді (станом на дату прийняття такого рішення) був чинним, а тому порушень норм матеріального чи процесуального права не вбачається. Натомість в іншій справі за аналогічної ситуації ВС повернув справу на новий розгляд, вказавши на відсутність інших юридичних механізмів перегляду рішення суду, що ґрунтується на неконституційній нормі.

Трудові спори третьої групи є найбільш проблемними і дискусійними, адже формально остаточне рішення у справі було прийнято до ухвалення рішення КСУ № 1-р/2023. Переглядтаких справ за виключними обставинами через визнання неконституційним положень абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, є неможливим. Порушення апеляційного чи касаційного перегляду таких справ ускладнюється пропущенням строків такого оскарження. «Підведення» рішення КСУ під «нововиявлені» обставини є дискусійним питанням, хоча, на наше переконання, в цілому такий варіант не виключений.